Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

прирости рефінансування комерційних банків. Таку політику можна
вважати виправданою з точки зору підтримання цільового приросту
пропозиції резервних грошей, коли відмінності у приростах внутрішніх і
зовнішніх активів НБУ компенсують одне одного, вирівнюючи флуктуації
у джерелах грошової пропозиції, згладжуючи тим самим ситуацію на
грошовому ринку. Однак правомірна тактична позиція НБУ щодо
згладжування шоків короткострокової ліквідності на міжбанківському
ринку не допомагає зрозуміти, якими міркуваннями він керувався
забезпечуючи рівень приросту резервних грошей в розрізі останніх років.
Ні рівень інфляції, ні зростання ВВП не корелюють достатньо чітко з
динамікою грошової бази, окрім єдиного показника – зростання чистих
зовнішніх активів. Завдяки цьому створюється ситуація, коли внутрішня
грошова пропозиція стратегічно прив’язується до зовнішніх факторів, а
тактично згладжується з допомогою рефінансування. При цьому, будь-яка
акселерація тиску на резерви у бік збільшення автоматично не
враховується з точки зору її переносу на рівень зростання грошової маси
та інфляції, а сприймається як така, що повинна компенсуватись завдяки
реальному приросту попиту на гроші, зокрема на кредитні вкладення в
економіку. Фетишизація останніх з міркувань їх “позитивного” впливу на
зростання ВВП призвело до того, що НБУ вийшов за межі мандату
забезпечення грошової стабільності і сконцентрувався на створенні
стимулів для зростання ВВП. Втім, така позиція призвела не до
радикального збільшенні інвестиційного кредитування, а до гіпершвидкої
експансії споживання, яке, в підсумку, дестабілізувало поточний рахунок,
обмежуючи приріст валютних резервів та затребуючи прискорене
зростання обсягів рефінансування. З цих міркувань невипадковими
виглядають збільшення вимог до банків у 2008 р. неймовірно високими
темпами (табл. 7.10.), що засвідчує не стільки стимулювання
внутрішнього кредитування завдяки переорієнтації на внутрішні джерела
формування грошової бази, скільки – появу кризових моментів у сфері
банківської ліквідності, пов’язаної з експансією попередніх періодів.
Аналогічні тенденції простежуються і щодо динаміки грошової маси.
Якщо до 2005 р. приріст грошової маси не суттєво випереджав приріст
внутрішнього кредиту та грошової бази, то з 2005 р. починає
спостерігатись тенденція до різкого розширення діапазону приросту
агрегату М3 та резервних грошей. Оптимістичне сприйняття цього як
прояв підвищення грошового мультиплікатора завдяки кредитній
645