Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

процентної ставки і їх розширених варіантів (валютний курс, грошова
маса, платіжний баланс тощо), до більш репрезентативної моделі з
фінансовими зв’язками, глобально-центричними засадами поведінки
інтегрованих ринків, ендогенною нестабільністю та проциклічністю дасть
змогу якісно переозброїти методологічний інструментарій монетарної
політики для нових умов;
• імпліцитна координація. Чи відрізнятимуться ендогенні системні
передумови для координації в залежності від ситуацій з відмінними
кількостями та відносною вагою учасників? Важливість постановки
питання у такій площині пов’язана як з суперечливим досвідом
координації монетарної політики та відсутністю не стільки можливостей,
скільки передумов для неї в рамках глобалізації, так і з тим, що такий
досвід аналізувався з позиції національно-центричного погляду на
глобалізацію. У випадку, коли заснування валютних союзів
трансформуватиме сучасну асиметричну монетарну модель світу з
ознаками біполярності у поліцентричну з обмеженою кількістю учасників
та відносно рівномірним розподілом ваги кожного з них, з’являтимуться
нові рамкові умови для координації. Так, в теперішньому випадку
координація має спорадичний характер і з’являється у випадку ескалації
тої чи іншої проблеми. Однак, за зміни системних умов з’являється більше
можливостей переходу з гри за принципом “розори сусіда” до гри, яка
передбачатиме досягнення рівноваги за Нешем. Однією з причин цього є
те, що в умовах посилення глобально-центричних факторів
макрофінансових процесів обмежене коло учасників потенційної
координації стикатиметься з дуже швидким поширенням зовнішніх
ефектів, які, при перегляді базової макроекономічної моделі, ставатимуть
більш зрозумілішими та наочними. З іншого боку, підхід теорії клубів та
феномен «тиску перів» демонструють, що при обмеженій кількості
учасників, коли виграш кожного залежить від решти, спонтанно
формуватимуться цілком прийнятні рамкові інституціональні передумови
для координації. Її факт навіть не обов’язково формалізувати, вона може
мати імпліцитний характер;
• фіскальна політика. В умовах посилення автоматичності контролю
за поведінкою глобальної ліквідності значення фіскальної політики як
елемента фінансової стабільності зростає. Відносно мізерне значення
фіскальної політики щодо впливу на процентні ставки в останній період
пов’язане з експансією ліквідності, тоді як 1990-ті роки демонстрували
634