Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

можливостей для диверсифікації навіть за збереження принципу зміщення
все одно послаблюватиме монопольний статус теперішніх емітентів
резервних валют, роблячи курс “долар-євро” менш залежним від зміни
ставлення до ризику знецінення резервів. Завдяки цьому, асиметричний
статус валют не матиме таких радикальних наслідків для процесу розподілу
втрат і вигод від корекції платіжних балансів, хоча буде залишатись
відчутним. Природно, що в таких умовах розкручування спіралі
дисбалансів матиме ознаки циклічності. За таких обставин монетарний
режим у цьому варіанті має суттєві, але обмежені можливості системного
забезпечення передумов для фінансової стабільності. І проблема тут
полягає в тому, що механізм контрою за поведінкою глобальної ліквідності
не автоматичний. Його посилення можливе завдяки відповідним
зрушенням у суб’єктивному сприйнятті ризиків.
З цього випливає, що посилення глобальної фінансової стабільності
ставатиме більш залежним від базової моделі функціонування глобальної
економіки. Усвідомлення ризиків переростання ефектів експансії ліквідності
у проблему роздування фінансових бульбашок вимагатиме і від фінансового
сектору, і від центробанків активної позиції щодо вчасного реагування. Саме
тому ефективне функціонування валютних союзів в будь-якому з
вищерозглянутих варіантів, особливо в останньому, буде визначатися
додатковими факторами. Можна виділити такі:
• еволюція моделі центрального банку. Подальший розвиток
центральних банків, при умові збереження принципу експансії фінансової
та торговельної глобалізації, повинен спиратись на подолання конфлікту
між скороченням та розширенням горизонту монетарної політики. Якщо
вплив глобалізації на нову економіку, технологічні зрушення та появу
нових секторів скорочує горизонт прогнозування через невизначеність
щодо поведінки ВВП-розриву та інфляційного розриву, то необхідність
врахування міжчасових викликів з боку коливання цін на активи та
первинні ресурси вимагає розширення горизонту прогнозування. У
найбільш спрощеному вигляді ситуація може звестись до питання про те,
чи має забезпечення фінансової стабільності бути експліцитним
завданням центрального банку. Однак у найбільш загальному вигляді
відповідь на це питання знаходитиметься в площині перегляду базової
макроекономічної моделі. Відхід від вузького кейнсіанського розуміння
макромоделі (яке не зазнало змін навіть у світлі розвитку монетаризму та
теорії раціональних очікувань), обмеженої параметром інфляції, ВВП,
633