Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Щодо загальної курсової стабільності, то деякі втрати у сфері
контролю за глобальною ліквідністю тут компенсуються набуттям
стабільнішої поведінки валютних курсів, оскільки вони частково
коректуються. Водночас, така картина не може розглядатись як краща
альтернатива, порівняно з першим випадком, оскільки стабільніші курси
можуть іти врозріз із трендом процентних ставок, який був би прийнятний
з точку зору контролю за глобальним сукупним попитом. Щодо коливань
“долар-євро”, то в рамках цього варіанту не спостерігатиметься якихось
суттєвіших відмінностей, порівняно з випадком повністю плаваючих
курсів, оскільки резервні активи диверсифікуються на рівні принципу,
отже це виключатиме виникнення тих диверсифікаційних рішень, які
ґрунтуються на міркуваннях збереження вартості резервів чи зниження їх
ризику у світлі тої чи іншеї тенденції у сфері глобальних дисбалансів.
Завдяки цьому, така система так само забезпечує прийнятну ситуацію
щодо усунення асиметричних можливостей використання статусу
резервної валюти і тим самим запобігає порушенням корекції платіжних
балансів та розширенню диференціалів платіжних контрпозицій.
Третій варіант, відрізняючись від попереднього зміщенням у
формуванні резервних активів у бік певної ключової валюти відповідно до
ідентифікації з валютним блоком, є кроком уперед, порівняно з
теперішнім глобальним монетарним режимом, однак зберігає його
проблемні моменти. Так, зміщення у бік ключових валют у структурі
резервних активів окремих валютних союзів передбачає ситуацію, коли
тенденції у сфері глобальної ліквідності опиняються під дією двох
факторів. З одного боку, збереження принципу плавання курсів дає змогу
проводити корекцію платіжних дисбалансів та запобігати досягненню
ними масштабів, які викликають сумніви у їх стабільності і рівноважності.
З іншого боку, у випадку затримки з корекцією, пов’язаною з втручанням
центробанків, вірогідність розширення диференціалів платіжних
контрпозицій залишається високою. Ця проблема, знову-таки випливає з
дезінфляційних процесів, пов’язаних з глобалізацією. За таких обставин,
наскільки довго триватиме підтримання зовнішніх дисбалансів через
попит на резервні активи, набагато більшою мірою залежить від
фінансової системи. Можна припустити, що в умовах обмеженого набору
гравців на глобальному монетарному полі системні можливості гнучких
валютних курсів будуть використані агресивніше, завдяки чому
довгострокові спотворення в поведінці глобальної ліквідності будуть
629