Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Так, у першому випадку повністю плаваючі валютні курси в
загальному дають змогу забезпечити контроль за глобальною ліквідністю
через швидку трансмісію розширеня грошової бази, грошової маси, низькі
процентні ставки та експансію фінансового сектору на зміну курсових
паритетів. Єдина затримка, яка тут може відбуватись, пов’язується з
можливостями фінансових ринків приймати на себе ризик збереження
фінансування платіжного дисбалансу певний період часу, однак у випадку
наявних жорстких альтернатив у вигляді доступності активів,
деномінованих у інші сильні валюти, такий ризик буде не стільки
системним явищем, скільки випадком вищої схильності до нього. В такій
системі глобальні проценті ставки відображатимуть внутрішній баланс
практично усіх учасників глобальної економіки. Внаслідок цього вони
навряд чи будуть завищеними з точки зору, що боротьба з девальвацією в
певному валютному союзі зумовить вплив на підвищення ставок іншими,
а запобігання ревальвації – заниження. Як наслідок, у першому випадку
глобальна економіка не страждатиме від гальмування інвестицій, а у
другому – не буде ризику прискорення глобальної інфляції та
нагромадження поганого кредитування та роздування фінансових
бульбашок.
Така більш здорова монетарна основа для фінансової стабільності,
однак, найімовірніше буде ґрунтуватись на відносно високій
волатильності курсів у початковий період. Вона буде пов’язуватись як з
відсутністю цілеспрямованого впливу на курс з боку центробанків, так і з
тим, що ринки будуть “намацувати” рівноважні курсові паритети та
орієнтуватись на сигнали. Асиметрична довіра до нових і старих
центробанків також даватиметься взнаки. Втім, у більш довгостроковому
періоді ситуація може змінитись. У випадку посилення симетрії щодо
довіри одразу до усіх центробанків, зближення інфляційних диференціалів
та функцій реакцій, поточна волатильність курсів поступово втрачатиме
ту компоненту, яка пов’язується з оцінкою ринками характеру зворотного
зв’язку між шоком та монетарною реакцією на нього в розрізі набору
учасників. Тобто прогнозовані реакції і, найголовніше, чітко окреслена
відсутність впливу на курси в бік корекції, що ще більш розхитує ринок,
ніж їх відсутність (аналогічно до того, як намагання за допомогою
монетарних дій корегувати бізнес-цикл призводить до його розхитування,
ніж до приборкання) усуватимуть передумови для поточної волатильності.
Подібним чином зняття проблеми курсової нестабільності описується в
626