Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Однак, незважаючи на це, в регіоні спостерігається формування
передумов для дивергенції, які особливо гостро відчуваються на тлі
виходу з однієї кризи та актуалізації глобального фінансового колапсу:
• вихід зі смуги спаду після кризи позначився на дивергенції у сфері
монетарних режимів. З одного боку, цінова стабільність опинилась у
більш прискіпливому фокусі центральних банків регіону, з іншого боку,
фактичні режими валютних курсів виявилися доволі відмінними. Втім,
саме головне те, що Азійські країни потрапили в полон конкурентного
нагромадження валютних резервів, тим самим створюючи формальну
видимість стабільності номінальних ефективних курсів, яка дедалі більше
починає поглиблювати потенціал дивергенції. Відмінні можливості у
сфері стерилізації резервів одразу породжують проблему розширення
інфляційних диференціалів. Експансія зовнішніх активів в таких умовах
поглиблює проблеми асиметричної експансії ліквідності, тим самим
закладаючи основу для неявних стимулів для економічного зростання в
одних за рахунок інших. Але в умовах щільної фінансової інтеграції це
призводить до переобтяження фінансового сектору регіону ліквідністю в
цілому, погіршенню якості кредитів, спотворенням у сфері алокації
ресурсів та вивозу капіталу. В таких умовах величезні заощадження в
регіоні дуже часто перерозподіляються на користь інших частин світу,
залишаючи Азію із втраченими можливостями у сфері якісних інвестицій
як передумови для поглиблення регіональної інтеграції;
• з конкурентним нагромадженням резервів також пов’язана
внутрішня монетарна вразливість до зовнішніх шоків. На тлі
прискореного зростання резервів різке підвищення цін на продукти
харчування та інші первинні ресурси загострює проблему контролю за
інфляцією. Неомеркантилістський захист експортних секторів зменшує
мотивацію до поглиблення інновацій, тим більше, що регіон
переобтяжений дешевою робочою силою. В таких умовах, прискорена
внутрішня інфляція вимагатиме швидкого зростання номінальних зарплат,
що в умовах вибудованої системи захисту експортних секторів на основі
конкурентного нагромадження резервів наражає регіон на глибоку
небезпеку погіршення довгострокової алокаційної ефективності та
фінансової вразливості. Будь-який зовнішній шок позначатиметься на
відпливі капіталів, тим самим оголивши проблему фінансування
платіжного балансу. Якщо взяти до уваги принцип збереження резервів,
то регіон зіткнеться зі значними коливаннями номінальних та реальних
622