Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

платіжного балансу. У світлі цього необхідно констатувати виникнення
структурного розриву між тою роллю, яку повинні були виконувати
центробанки для забезпечення монетарної стабільності національного та
міжнародного рівня. Звичайно, з точки зору ортодоксальної кейнсіанської
теорії такого розриву існувати не повинно було би, оскільки ціни
вважались негнучкими, внаслідок чого внутрішня монетарна
експансія/рестрикція одразу повинні були би бути позначатись на
виникненні дефіциту/профіциту платіжного балансу, міжнародний вимір
проблеми чого і вирішувався би з допомогою міжнародних
функціональних елементів тогочасної валютної системи.
Іншим аспектом кейнсіанського ухилу в макроекономічній політиці
стало виникнення різного роду дівелопменталістських альтернатив
ринковому саморегулюванню. Інструментами таких альтернатив стали
відомі адміністративні підходи до грошового обігу та спрямування
грошової пропозиції. Якщо розвинуті країни “спокусились” на різного
роду теоретичні моделі сприяння розвитку тільки в рамках
макроекономічного програмування, планування в “базових галузях”,
націоналізацію окремих “промислових гігантів”, то в країнах, що
розвиваються, ситуація виявилась зовсім іншою. Центральні банки
виступили основним знаряддям “фінансової репресії”, тобто джерелом
грошей для дівелопменталістський проектів. У сукупності це тою чи
іншою мірою позначилось і на мандаті центральних банків – монетарна
стабільність була витіснена такими категоріями, як сприяння розвитку та
забезпечення ресурсами передових галузей економіки в країнах, що
розвиваються, а в розвинутих країнах чіткої формалізації основного
завдання інколи уникали 55 . Внаслідок цього, основне завдання монетарних
органів природно не могло кореспондувати ні з монетарною стабільністю
національного рівня, ні з фінансовою стабільністю у міжнародній
проекції, особливо в умовах поступового підвищення ролі глобальної
торгівлі та мобільності капіталів у світовій економіці. Підсумок
нехтування проблемою монетарної стабільності національного рівня
незадовільний: у розвинутих країнах – сплеск інфляції, розвал Бретон-
55 Тут необхідно відзначити унікальний у тогочасному контексті досвід Німеччини, де повоєнна конституція та
Закон про Бундесбанк чітко передбачали, що основним завданням останнього є забезпечення грошової (цінової
– в залежності від перекладу) стабільності в країні. Детальніше ці питання висвітленні у авторських працях:
Козюк В. Незалежність центральних банків. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – С. 24–64.; Козюк В.
Трансформація центральних банків в умовах глобалізації: макроекономічні та інституціональні проблеми. –
Тернопіль: Астон, 2005. – С. 25–90.
62