Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

форум SEACEN (форум центральних банків Південно-Східної Азії), який
об’єднав 10 центральних банків з цетром у Куала Лумпур. Посилення ролі
форуму відбулося у 1989 р. з моменту заснування APEC (Азійсько-
Тихоокеанського економічного співробітництва). Поглиблення кооперації у
сфері монетарної політики відбулося шляхом формування EMEAP
(Виконавчих зустрічей керівників центробанків Азійського та
Тихоокеанського регіону), який об’єднав зусилля 11 центральних банків за
лідерства Банку Японії. З обговорення найбільш нагальних проблем
макроекономічного та фінансового розвитку регіону цей форум переріс у
щорічні зустрічі керівників відповідних центробанків.
Зазначимо, що домінування в регіоні прив’язки до долара США та
приблизно однакових орієнтів у сфері експортоорієнтованого зростання
суттєво звужувало інтерес до обговорення функціональних моментів
застосування монетарної політики для стимулювання регіональної
інтеграції. Акцент у монетарній кооперації регіону змінився з 1995 р., коли
після Мексиканської кризи 5 центральних банків-членів ЕМЕАР підписали
угоду у Гонконгу з приводу заснування двосторонніх ліній репо, в основі
яких були операції з векселями Казначейства США, з метою підтримки
короткострокової ліквідності у фінансовому секторі регіону. Пізніше ця
угода поширилась на решту 6 монетарних органів, таким чином
об’єднавши усі 11 центральних банків. Акцент на співробітництві у сфері
фінансової стабільності посилився у 1996 р. шляхом заснування ASIAN BIS
(Азійського банку міжнародних розрахунків) та створення Азійської
кредитної лінії центральних банків ЕМЕАР для доповнення кредитної
програми МВФ для подолання кризи у Таїланді в обсязі 10 млрд. дол.
США, що за обсягом перевищило половину коштів, виділених
Міжнародним валютним фондом (17 млрд. дол.). У 1996 р. до угоди про
створення регіонального банку міжнародних розрахунків приєднались
Народний банк Китаю, Резервний банк Індії, Монетарна влада Гонконгу,
Монетарна влада Сінгапуру та Банк Кореї, тим самим забезпечивши
фундаментальне інституціональне посилення банківського співробітництва.
А в 1997 р. на зустрічі в Манілі Японія запропонувала виділення 100 млрд.
дол. США для створення Азійського валютного фонду, який призначався
для боротьби зі спекуляціями проти валютних курсів азійських країн,
завдяки чому перетворився у, якщо не повну альтернативу МВФ, то,
принаймні, у додаткове потужне джерело екстреного фінансування
платіжних балансів.
618