Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

По-перше, мобільність капіталів та інтеграція фінансових ринків
суттєво скорочуватимуть життєвий цикл систем підтримання фіксованих
чи обмежено фіксованих валютних курсів, призначених в рамках
інтеграційного утворення для створення стимулів розвитку
інтрарегіональної торгівлі. Завдяки цьому, тривалість процесу
оформлення валютних союзів може бути суттєво зменшена, порівняно з
досвідом еволюції ЄВС. Окрім цього, країни з ринами, що виникають,
презентують відмінну модель контролю за коливаннями реальних
ефективних курсів, порівняно з ERM I та ERM II, завдяки підтриманню
відносно обмежених коливань курсів щодо однієї з ключових валют.
Посуті, “страх перед плаванням” та ефекти ідентифікації із валютним
блоком створюють передумови для зниження коливань реальних
ефективних курсів, тим самим стимулюють розвиток торгівлі в певній
регіональній інтеграційній зоні. Подальші стимули для контролю за
реальними ефективними курсами будуть пов’язуватись з успіхом програм
номінальної конвергенції, які, однак, будуть знаходитсь під суттєвим
впливом з боку прив’язок до спільного еквівалента, та з гомогенністю у
протистоянні глобальним та регіональним кризам. Останнє особливо
важливе з тих міркувань, що значна варіація в індивідуальних реакціях на
стреси розхитує систему номінальної конвергенції та стабільності
реальних ефективних курсів.
По-друге, якщо для розвинутих країн домінуючий акцент в процесах
номінальної конвергенції поставлений на кінцевих цілях
макроекономічної політики, то специфіка країн з ринками, що виникають,
обумовлюється проблемами, пов’язаними з політикою щодо валютних
резервів. Так, конкурентний суверенний попит на активи, асиметричність
динаміки резервів у розрізі “поганих” та “сприятливих” періодів, новий
меркантилізм можуть суттєво ускладнити систему регіональної
монетарної інтеграції. Це обумовлено потенційною відсутністю
погодженої практики застосування резервів у кризових умовах та
визначення оптимального попиту на них за наявності можливостей їх
швидкого нагромадження. Завдяки цьому, у випадку криз одні валюти
можуть більше девальвувати, ніж інші. В сприятливих умовах для
нагромадження резервів актуалізуються відмінності у рівні втрат від
цього, отже, одні країни отримують додаткові переваги над іншими у
сфері глобальної конкурентоспроможності. З іншого боку, значні резерви
уможливлюють застосування широкого набору інституціональних форм
601