Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Офіційна доларизація: дуалізм вигод з позиції окремої країни та
нейтральності з позиції глобальних макрофінансових процесів
Затребуваність переходу широкого набору країн, що розвиваються,
на стабільнішу валюту випливає з відомих теоретичних та практичних
аргументів:
• “злиття” з валютним блоком, з яким себе асоціює країна. В умовах
обмеженої курсової гнучкості (“страх перед плаванням”, пошук стимулів
для розвитку торгівлі, контроль за інфляцією) та збереження
макроекономічної та зовнішньоторгівельної гравітації запровадження
валюти країни-центру дасть змогу уникнути ризику валютно-курсових
дестабілізацій в умовах, коли стабілізаційна роль валютного курсу
мінімальна, отже реакція на асиметричний шок обмежена;
• усунення валютного курсу як найбільш детонуючого елемента
фінансової крихкості. В умовах актуальності гіпотези “первісного гріха”
(неспроможність країни запозичувати за кордоном у своїй валюті, що є
екзогенною (онтологічною) характеристикою, яка не залежить від
структури економіки) та імперфекцій ринку капіталу саме валютний курс
є найбільшою проблемою, пов’язаною з тим, що будь-які негативні
процеси у сфері потоків капіталу одразу вражають банківську систему і,
як наслідок, реальну економіку 642 . Як передбачалось, у ранніх
дослідженнях, плаваючий курс набагато краще дає змогу уникнути
надмірного припливу та відпливу капіталів, оскільки на інвесторів
перекладається основний тягар відповідальності щодо коливань
дохідності в іноземній валюті. Наприклад Філіппіни, які серед усіх
азійських країн, що постраждали від кризи 1997 р., мали найбільш
мінливий валютний курс і найменші втрати у банківському та реальному
секторах 643 . Однак пізніші розвідки спростовують цей аргумент. Плаваючі
курси не вирішують проблему невідповідності між валютною структурою
активів та пасивів, а навпаки, поглиблюють її завдяки посиленню
доларизації депозитів 644 . Тобто в умовах, коли доларизація
перетворюється на структурну рису економіки вона більшою мірою
спотворює трансмісійні механізми монетарної політики і боротьба з цим
за допомогою курсової гнучкості не гарантує успіху. Окрема причина
642
Більш детально див.: Козюк В.В. Монетарні проблеми функціонування глобальної фінансової архітектури. –
Тернопіль: Астон, 2005. – С. 140–148.
643
Eichengreen B., Hausmann R. Exchange Rate and Financial Fragility // NBER Working Paper. – 1999. – № 7418. – Р. 1–54.
644
Artera C. Exchange Rate Regimes and Financial Dollarization: Does Flexibility Reduce Bank Currency Mismatches? //
Center for International and Development Economics Research Working Paper. – 2002. – № 123. – Р. 1–62.
592