Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
дивно, з огляду на значний масив досліджень, які це підтверджують, спираючись на досвід зони євро), то Рогофф підходить до критики глобальної монетарної інтеграції системніше. По-перше, багато цілком логічних теоретичних уявлень про міжнародну економіку не спрацьовують, оскільки реальна міжнародна торгівля не високо еластична, а пов’язується з цілком відчутними витратами. Це уповільнює практично усі механізми корекції рівноважних процесів і породжує відставання інтеграції товарних ринків, порівняно з фінансовими 638 . По-друге, валютні курси, поводячись як ціни на активи, не можуть відображати фундаментальні процеси, внаслідок чого на них суттєво і не впливають, отже краще зберегти систему плаваючих курсів у поєднанні з політикою цінової стабільності. Остання виступить якорем для макроекономічних процесів, а перші не будуть привносити у монетарну політику конфлікт, пов’язаний із тим, як реагування на тенденції щодо поведінки курсу можуть дестабілізувати внутрішні макропроцеси. По-третє, якщо гроші виконують функцію одиниці рахунку і перетворюються на певну природну монополію, то збереження монетарного плюралізму привносить елементи конкуренції у систему, що призводить до більш дисциплінованої поведінки багатьох центральних банків, які змушені проводити жорсткішу політику, інакше їхня валюта буде заміщена сильнішою (як ми показали вище, наявність конкуренції у сфері світових валют ще не гарантує контролю за глобальною ліквідністю в чистому вигляді). По-четверте, існує дуже велика проблема з вибором цільової функції глобального центрального банку. Будь-які форми товарного стандарту, включно із золотом, не можуть змагатись з моделлю сучасного центробанку, а побудова глобальної монетарної політики на основі правила є проблематичною як з точки зору політичної легітимності, так і з міркувань адекватності для усіх одразу. При цьому, сам Рогофф зауважує, що на найближчу перспективу краще відмовитись від ідеї глобальної валюти, а привабливішою буде система, яка складатиметься з “3 чи 4 валют, якщо не n валют” 639 . 638 Детальніше ця проблема розкрита у співавторстві з М.Обстфельдом: Obstfeld M., Rogoff K. The Six Major Puzzles in International Macroeconomics: Is there a Common Cause? // NBER Working Paper. – 2000. – № 7777 // www.nber.org. Згідно з Обстфельдом та Рогоффом реальні витрати на здійснення торгівлі можуть пояснити емпіричну невідповідність ряду канонічних макроекономічних моделей, зокрема: загадку домашнього зміщення торгівлі МакКаллума, парадокс Філдстайна-Хоріоки, загадку Френча-Потерби щодо домашнього зміщення на ринку акцій, загадку корелції споживання Бакуса-Кехое-Кідленда, загадку паритету купівельної спроможності, або парадокс розщеплення валютного курсу Рогоффа, загадку прогнозування валютних курсів Міза-Рогоффа, а також загадку нейтральності режиму валютного курсу Бакстера-Стокмана. 639 Roggof K. On Why Not a Global Currency // American Economic Review. – 2001. – Vol. 91. – № 2. – Р. 243–247. 590
Дещо відмінну позицію з цього приводу займає П. Мессон. Він привертає увагу до процесів, які рано чи пізно повинні будуть призвести якщо не до появи єдиної глобальної валюти, то принаймні декількох валют-лідерів. Платежі в умовах сучасних інформаційних систем дедалі більше можуть здійснюватись без затребуваності участі балансу центрального банку, що послаблює його можливості контролювати ліквідність у короткостроковому періоді (вперше ця ідея виникла в контексті поширення е-грошей 640 ). В таких умовах розширення можливостей економічних агентів вдаватись до оптимізації валютного портфеля платежів та активів призводитиме до пошуку найбільш надійного засобу збереження вартості, що в сукупності з ефектом мережі гратиме на користь однієї чи декількох світових валют. Якщо сюди додати проблему збереження монетарного суверенітету в умовах високої мобільності капіталів, то в сукупності ці процеси фундаменталізують проблему “відсіювання” слабких валют. Збереження ж за національними валютами глибокого символічного значення буде тим важелем, який скеровуватиме природний процес відбору сильних валют у бік регіоналізації монетарного регулювання. Втім, регіоналізація може конкурувати з ідею валютних блоків, утворених довкола сильних валют. Мессон підсумовує: у світі, де використання валюти буде приватним вибором, а не декретним примусом уряду, виживитимуть тільки долар США, євро і ще декілька слабших валют 641 . Незважаючи на те, що усі наведені критичні зауваження до ідеї глобальної монетарної уніфікації ігнорують глобально-центричні процеси, які знімають конфлікт між пріоритетом внутрішньої рівноваги і зовнішніми шоками в реалізації монетарної політики n країнами, вони надзвичайно важливі для розуміння логіки та зацікавленості у збереженні status-quo. З вищепроведеного аналізу випливає питання, що повинно бути основою природної тенденції до зменшення кількості валют у світі і, відповідно, спрощення глобальної монетарної системи при тому, що монетарна уніфікація серед розвинутих країн не розглядається як ймовірна. Потрібно визнати, що іншого варіанту, аніж офіційна доларизація та експансія валютних союзів, не існує. 640 Започаткував аналіз проблеми реалізації монетарної політики в умовах відсутності попиту на ліквідність центрального банку М.Вудфорт. Див.: Woodford M. Monetary Policy in a World Without Money // NBER Working Paper. – 2000. – № 7853. – Р. 1–45.; Woodford M. Monetary Policy in the Information Economy // NBER Working Paper. – 2001. – № 8674. – Р. 1–69. Хоча Вудфорт не торкається проблеми глобалізації в аналізі е-грошей, її можна дуже легко поширити на проблему глобальної стабільності. Послаблення монетарних органів штовхатиме світ до посилення децентралізації грошової емісії, що може породити глибокі спотворення в поведінці глобальної ліквідності, порівняно з існуючою системою центральних банків. 641 З виступу П. Мессона на конференції “Один світ, одна валюта: пункт призначення чи помилковий шлях”. One World, One Currency: Destination or Delusion? // IMF Economic Forum, 2000, November 8 // www.imf.org. 591
- Page 539 and 540: 1900 р. 1916 р. 1923 р. 1943-194
- Page 541 and 542: плаваючих валютних
- Page 543 and 544: розуміння рівноваж
- Page 545 and 546: необхідність робит
- Page 547 and 548: світовою валютою. Д
- Page 549 and 550: центрального банку
- Page 551 and 552: Глобальна монетарн
- Page 553 and 554: валютних курсів, що
- Page 555 and 556: монетарної політик
- Page 557 and 558: рівноважних змін к
- Page 559 and 560: • формування спіль
- Page 561 and 562: резервів, з іншого.
- Page 563 and 564: платіжних балансів
- Page 565 and 566: В умовах же сучасно
- Page 567 and 568: виключити з монета
- Page 569 and 570: переваг щодо того ч
- Page 571 and 572: Глобальні монетарн
- Page 573 and 574: Незважаючи на те, щ
- Page 575 and 576: координації на окр
- Page 577 and 578: чи прогнозувати, з
- Page 579 and 580: за рахунок кризи, к
- Page 581 and 582: неефективність, як
- Page 583 and 584: послаблює роль МВФ,
- Page 585 and 586: мисленням. За таких
- Page 587 and 588: У світлі вищесказа
- Page 589: Критерій Мандела (н
- Page 593 and 594: цього факту поляга
- Page 595 and 596: З цих міркувань, оф
- Page 597 and 598: • формуванню глоба
- Page 599 and 600: Зокрема, в рамках т
- Page 601 and 602: По-перше, мобільніс
- Page 603 and 604: можливість знизити
- Page 605 and 606: центробанків става
- Page 607 and 608: диверсифікації за
- Page 609 and 610: Так, у 1999 р виникла
- Page 611 and 612: банк, була обговоре
- Page 613 and 614: структурою, на яку
- Page 615 and 616: питань монетарної
- Page 617 and 618: Д) Процеси формуван
- Page 619 and 620: Азійська криза поз
- Page 621 and 622: Система двосторонн
- Page 623 and 624: ефективних валютни
- Page 625 and 626: поведінці глобальн
- Page 627 and 628: тих згаданих вище п
- Page 629 and 630: Щодо загальної кур
- Page 631 and 632: Курс “долар-євро”
- Page 633 and 634: можливостей для ди
- Page 635 and 636: протилежну картину
- Page 637 and 638: Таблиця 7.9. Інфляці
- Page 639 and 640: 12 10 8 6 4 2 0 -2 -4 -6 Джере
дивно, з огляду на значний масив досліджень, які це підтверджують,<br />
спираючись на досвід зони євро), то Рогофф підходить до критики<br />
глобальної монетарної інтеграції системніше. По-перше, багато цілком<br />
логічних теоретичних уявлень про міжнародну економіку не<br />
спрацьовують, оскільки реальна міжнародна торгівля не високо еластична,<br />
а пов’язується з цілком відчутними витратами. Це уповільнює практично<br />
усі механізми корекції рівноважних процесів і породжує відставання<br />
інтеграції товарних ринків, порівняно з фінансовими 638 . По-друге, валютні<br />
курси, поводячись як ціни на активи, не можуть відображати<br />
фундаментальні процеси, внаслідок чого на них суттєво і не впливають,<br />
отже краще зберегти систему плаваючих курсів у поєднанні з політикою<br />
цінової стабільності. Остання виступить якорем для макроекономічних<br />
процесів, а перші не будуть привносити у монетарну політику конфлікт,<br />
пов’язаний із тим, як реагування на тенденції щодо поведінки курсу<br />
можуть дестабілізувати внутрішні макропроцеси. По-третє, якщо гроші<br />
виконують функцію одиниці рахунку і перетворюються на певну<br />
природну монополію, то збереження монетарного плюралізму привносить<br />
елементи конкуренції у систему, що призводить до більш дисциплінованої<br />
поведінки багатьох центральних банків, які змушені проводити жорсткішу<br />
політику, інакше їхня валюта буде заміщена сильнішою (як ми показали<br />
вище, наявність конкуренції у сфері світових валют ще не гарантує<br />
контролю за глобальною ліквідністю в чистому вигляді). По-четверте,<br />
існує дуже велика проблема з вибором цільової функції глобального<br />
центрального банку. Будь-які форми товарного стандарту, включно із<br />
золотом, не можуть змагатись з моделлю сучасного центробанку, а<br />
побудова глобальної монетарної політики на основі правила є<br />
проблематичною як з точки зору політичної легітимності, так і з<br />
міркувань адекватності для усіх одразу. При цьому, сам Рогофф зауважує,<br />
що на найближчу перспективу краще відмовитись від ідеї глобальної<br />
валюти, а привабливішою буде система, яка складатиметься з “3 чи 4<br />
валют, якщо не n валют” 639 .<br />
638 Детальніше ця проблема розкрита у співавторстві з М.Обстфельдом: Obstfeld M., Rogoff K. The Six Major<br />
Puzzles in International Macroeconomics: Is there a Common Cause? // NBER Working Paper. – 2000. – № 7777 //<br />
www.nber.org. Згідно з Обстфельдом та Рогоффом реальні витрати на здійснення торгівлі можуть пояснити<br />
емпіричну невідповідність ряду канонічних макроекономічних моделей, зокрема: загадку домашнього<br />
зміщення торгівлі МакКаллума, парадокс Філдстайна-Хоріоки, загадку Френча-Потерби щодо домашнього<br />
зміщення на ринку акцій, загадку корелції споживання Бакуса-Кехое-Кідленда, загадку паритету купівельної<br />
спроможності, або парадокс розщеплення валютного курсу Рогоффа, загадку прогнозування валютних курсів<br />
Міза-Рогоффа, а також загадку нейтральності режиму валютного курсу Бакстера-Стокмана.<br />
639 Roggof K. On Why Not a Global Currency // American Economic Review. – 2001. – Vol. 91. – № 2. – Р. 243–247.<br />
590
Change language