Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

наслідок, міжнародна політика позбавлена інституціональних рамок для
реалізації цієї ідеї, окрім колективних домовленостей. Незважаючи на
зростаючий інтерес до розширення репрезентативного кола учасників
ухвалення рішень у сфері глобальної політики шляхом посилення статусу
групи G-20 та визнання обмежених можливостей групи G-7 в умовах
сучасного рівня глобальної інтеграції та перерозподілу економічної влади
у світі, ідейний фундамент політики у сфері глобальних монетарних
проблем залишається національно-центричним навіть при тому, що на
сьогодні пропонуються реальні кроки зі зближення моделей регулювання
фінансових ринків в цілому у світі 634 . Так само питання глобальної
координації монетарної політики знаходять мало підтримки серед
провідних економістів-міжнародників та функціонерів центральних
банків, а сам факт погоджених дій монетарних органів уможливлюється
тільки у кризові моменти і поза цим не може мати системної та постійної
основи 635 . На цьому можна було би не зосереджуватись, якби не глибоко
вкорінена прихильність в академічних та політичних колах до сучасного
типу центрального банку, побудованого на засадах нової макроекономіки.
Це означає, що сьогодні будь-яка модель реформування глобальних
монетарних процесів навряд чи потрапить у порядок денний міжнародної
політики, якщо вона не узгоджується з еволюцією центральних банків.
Остання виявилась потужнішою силою, порівняно з міжнародною
валютною системою, чим завдячує не стільки національно-центричному
сприйняттю пріоритету внутрішньої рівноваги, скільки вищому рівню
чутливості до інновацій у сфері теорії та практики монетарного
менеджменту. Порівняно з міжнародним монетарним устроєм –
статичним зведенням норм і правил поведінки, характеру багатосторонніх
вимог та зобов’язань тощо – центральний банк продемонстрував ознаки
динамічної еволюціонуючої системи. З цих міркувань елементарний
прагматизм практичної реалізації монетарної політики виявився
привабливішою альтернативою будь-яким іншим формам організації
монетарних процесів, навіть якщо вони пропонують рух у бік Паретоефективності.
634 Про це явно засвідчують підсумки самміту G-20 з проблем глобальної фінансової кризи, що відбулись у
Вашингтоні на початку листопада 2008 р. Зокрема, у Підсумковій декларації саміту чітко зазначається, що
регулювання у сфері фінансових ринків та розвитку фінансових систем потребує глобальної гармонізації, але
зазначається, що монетарна політика повинна здійснюватись виходячи з національних потреб. Див.: Declaration
of the Summit on Financial Markets and the World Economy // www.whitehouse.gov.
635 Детальніше проблеми координації монетарної політики в глобальних умовах висвітлені у: Козюк В. В. Монетарні
проблеми функціонування глобальної фінансової архітектури. – Тернопіль: Астон, 2005. – С. 314–333.
586