Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Зовнішні ефекти Експорт первинних ресурсів Зовнішні ефекти Відплив капіталу тисне на новий ринок або на ринок, звідки він прийшов. Погрішення ситуації в кризовій країні погіршує ситуацію в країнах-контрагентах. А) Зростання вартості Економіка країни перебуває в стані перегріву і глобальний фінансовий стрес може призвести до різкого відтоку капіталів навіть на тлі сприятливої зовнішньої кон’юнктури (реальна ревальвація може різко погіршити конкурентоспроможність інших секторів, що обмежить зовнішні надходження). Остання повинна стати основою притоку капіталу по поточному рахунку та протидії несприятливим тенденціям по фінансовому рахунку. Необхідна внутрішня монетарна рестрикція для збереження макрофінансової стабільності та уникнення фінансової вразливості. Б) Падіння цін Країна з перегрітою економікою опиняється в стані різкого підвищення вразливості: відплив капіталу на тлі колапсу експортних цін. Необхідна радикальна макроекономічна стабілізація. Експорт валютно-фінансової нестабільності, регіоналізація валютних криз. 574 Продовження табл. 7.5. Коливання глобальних процентних ставок, що захочуватиме експансію, або обмежуватиме глобальну ліквідність, а знею і відповідний рух вартості активів в світі. А) Зростання вартості Посилення тиску на внутрішню інфляцію та послаблення інших секторів економіки. Утворення рівноважної тенденції до вивозу капіталу в моменти кризи може суттєво дезорієнтувати глобальний та національний фінансовий сектор. Укріплення курсу може конфліктувати зі стимулами для розвитку інших секторів, тому монетарна політика повинна розв’язати дилему обмеження внутрішнього попиту та стимулювання розвитку внутрішнього ринку. В таких ситуаціях доволі ризикове штучне насичення фінансової систем довгостроковою ліквідністю. В разі обвалу експортних цін фінансова крихкість проявиться через неефективні алокаційні рішення попередніх періодів. Б) Падіння цін Падіння цін обмежуватиме профіцит платіжного балансу, що послабить позиції країни в ситуації фінансового шоку. Проблему відпливу капіталу краще долати з допомогою незначної девальвації та тимчасового зниження резервів при збережені ліквідності фінансової системи. Те саме Дивергенція ризиків, варіантів реакції на шок, неоднорідні зовнішні ефекти ускладнюють стратегічну гру глобального інвестора та органів політики. Перші опиняються в стані пошуку виходу з нефективного стану портфеля та пошуку нового варіанту інвестицій, враховуючи, що ставлення до ризику змінилось. Другі розглядають варіанти оптимальної реакції з позиції національно-центричного бачення стабільності, ігноруючи зовнішні ефекти. Така стратегічна гра вже не включає два-три параметри, як у випадку варіацій на тему моделі динамічної інконсистентності. Сторони гри опиняються в ситуації якісно відмінного набору параметрів та цільових функцій, що допускає часткову ефективну
координації на окремому рівні, але не в системі загалом. Тобто завдяки глобальним фінансовим трансформаціям і мультивалютному світу масштабні потоки капіталу та фінансові дисбаланси посилюють дивергенцію макроекономічних траєкторій, збільшують множину станів та варіантів реакцій центробанків – це породжує примноження складності, яка ірраціоналізує рішення, що призводить до зростання нестабільності. З цих міркувань пристосування портфелів може йти всупереч процесам корекції дисбалансів або ж загострювати їх тільки мірою омніктивного сприйняття найбільш вдалого варіанту в кожен дискретний момент. В цьому розумінні, коливання питомої ваги глобальних гравців з однорідним сприйняттям найбільш вдалих для захисту від шоку активів з точки зору валюти деномінації породжуватиме сплеск поточної курсової волатильності, а тяжіння до його однорідності – різкі перекоси валютних курсів. В першому випадку спрацьовуватиме ефект посилення невизначеності, в другому – глобальній економіці нав’язуватимуться поширення концентричних кіл зворотних зв’язків, зокрема перекіс у валютних курсах може сприйматись як початок нового циклу їх корекції. З появою спільної тенденції до зростання вартості первинних ресурсів та фінансових активів як феноменів надмірного попиту, монетарна політика стикається з новим викликом. Підтримання пропозиції ліквідності для потреб фінансового сектору може бути невідповідним потребам обмеження зростання цін на первинні ресурси і, відповідно, контролю за інфляцією. Традиційно обидві проблеми розглядаються ізольовано. У випадку фінансового сектору, то мова йде про так зване включення реакцій на фінансовий цикл у систему таргетування інфляції, що одразу наражається на критику у вигляді появи конфлікту між фінансовим та реальним циклом. У другому випадку наголошується на тому, що більш жорсткі монетарні умови є кращим рецептом для запобігання зростанню цін (і кінцевих, і світових). Втім, як тільки ринки перетинають певний поріг глобальної інтеграції, а ціноутворення на первинні ресурси переобтяжується компонентами поведінки цін на активи, ізольований розгляд вартості активів та первинних ресурсів перестає бути адекватний. Обмеженість окремого розгляду також зумовлюється тим, що між динамікою вартості активів та первинних ресурсів (яка себе частково поводить як актив) утворюється залежність. Остання характеризується наявністю потужної спекулятивної складової, ступінь якої актуалізується відповідно до 575
- Page 523 and 524: причина не породжу
- Page 525 and 526: “стадну поведінку
- Page 527 and 528: Зміна на ринку (сиг
- Page 529 and 530: визначити, чи справ
- Page 531 and 532: до фіскального рес
- Page 533 and 534: глобалізації є нас
- Page 535 and 536: відбуватиметься та
- Page 537 and 538: нації від уніфіков
- Page 539 and 540: 1900 р. 1916 р. 1923 р. 1943-194
- Page 541 and 542: плаваючих валютних
- Page 543 and 544: розуміння рівноваж
- Page 545 and 546: необхідність робит
- Page 547 and 548: світовою валютою. Д
- Page 549 and 550: центрального банку
- Page 551 and 552: Глобальна монетарн
- Page 553 and 554: валютних курсів, що
- Page 555 and 556: монетарної політик
- Page 557 and 558: рівноважних змін к
- Page 559 and 560: • формування спіль
- Page 561 and 562: резервів, з іншого.
- Page 563 and 564: платіжних балансів
- Page 565 and 566: В умовах же сучасно
- Page 567 and 568: виключити з монета
- Page 569 and 570: переваг щодо того ч
- Page 571 and 572: Глобальні монетарн
- Page 573: Незважаючи на те, щ
- Page 577 and 578: чи прогнозувати, з
- Page 579 and 580: за рахунок кризи, к
- Page 581 and 582: неефективність, як
- Page 583 and 584: послаблює роль МВФ,
- Page 585 and 586: мисленням. За таких
- Page 587 and 588: У світлі вищесказа
- Page 589 and 590: Критерій Мандела (н
- Page 591 and 592: Дещо відмінну пози
- Page 593 and 594: цього факту поляга
- Page 595 and 596: З цих міркувань, оф
- Page 597 and 598: • формуванню глоба
- Page 599 and 600: Зокрема, в рамках т
- Page 601 and 602: По-перше, мобільніс
- Page 603 and 604: можливість знизити
- Page 605 and 606: центробанків става
- Page 607 and 608: диверсифікації за
- Page 609 and 610: Так, у 1999 р виникла
- Page 611 and 612: банк, була обговоре
- Page 613 and 614: структурою, на яку
- Page 615 and 616: питань монетарної
- Page 617 and 618: Д) Процеси формуван
- Page 619 and 620: Азійська криза поз
- Page 621 and 622: Система двосторонн
- Page 623 and 624: ефективних валютни
координації на окремому рівні, але не в системі загалом. Тобто завдяки<br />
глобальним фінансовим трансформаціям і мультивалютному світу<br />
масштабні потоки капіталу та фінансові дисбаланси посилюють<br />
дивергенцію макроекономічних траєкторій, збільшують множину станів<br />
та варіантів реакцій центробанків – це породжує примноження складності,<br />
яка ірраціоналізує рішення, що призводить до зростання нестабільності. З<br />
цих міркувань пристосування портфелів може йти всупереч процесам<br />
корекції дисбалансів або ж загострювати їх тільки мірою омніктивного<br />
сприйняття найбільш вдалого варіанту в кожен дискретний момент. В<br />
цьому розумінні, коливання питомої ваги глобальних гравців з<br />
однорідним сприйняттям найбільш вдалих для захисту від шоку активів з<br />
точки зору валюти деномінації породжуватиме сплеск поточної курсової<br />
волатильності, а тяжіння до його однорідності – різкі перекоси валютних<br />
курсів. В першому випадку спрацьовуватиме ефект посилення<br />
невизначеності, в другому – глобальній економіці нав’язуватимуться<br />
поширення концентричних кіл зворотних зв’язків, зокрема перекіс у<br />
валютних курсах може сприйматись як початок нового циклу їх корекції.<br />
З появою спільної тенденції до зростання вартості первинних<br />
ресурсів та фінансових активів як феноменів надмірного попиту,<br />
монетарна політика стикається з новим викликом. Підтримання<br />
пропозиції ліквідності для потреб фінансового сектору може бути<br />
невідповідним потребам обмеження зростання цін на первинні ресурси і,<br />
відповідно, контролю за інфляцією. Традиційно обидві проблеми<br />
розглядаються ізольовано. У випадку фінансового сектору, то мова йде<br />
про так зване включення реакцій на фінансовий цикл у систему<br />
таргетування інфляції, що одразу наражається на критику у вигляді появи<br />
конфлікту між фінансовим та реальним циклом. У другому випадку<br />
наголошується на тому, що більш жорсткі монетарні умови є кращим<br />
рецептом для запобігання зростанню цін (і кінцевих, і світових).<br />
Втім, як тільки ринки перетинають певний поріг глобальної<br />
інтеграції, а ціноутворення на первинні ресурси переобтяжується<br />
компонентами поведінки цін на активи, ізольований розгляд вартості<br />
активів та первинних ресурсів перестає бути адекватний. Обмеженість<br />
окремого розгляду також зумовлюється тим, що між динамікою вартості<br />
активів та первинних ресурсів (яка себе частково поводить як актив)<br />
утворюється залежність. Остання характеризується наявністю потужної<br />
спекулятивної складової, ступінь якої актуалізується відповідно до<br />
575
Change language