Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

з очікуваннями може визначати ступені дивергенції в поведінці
макроекономічних параметрів в розрізі країн, безвідносно до якогось
емпіричного критерію 629 . Реакція фіскальної політики також важлива,
оскільки від неї залежать масштаби боргових операцій, відповідно
процентні ставки, переливи капіталу, платіжний баланс. Оскільки ризики
агрегуються скоріше до класу країн та в розрізі рейтингів, то вони
природно не будуть враховувати усього набору потенційних флуктуацій
макрофінансових параметрів окремого валютного виміру. Завдяки цьому
динамічна картина глобальної економіки нагадуватиме павутину, яку
гойдають різні за силою пориви вітру.
Широкий набір зворотних зв’язків між окремими валютними
вимірами породжує різні за частотою та амплітудою коливання фактичних
станів комбінації ризик-дохідність, які принципово не можуть бути
зведені тільки до одного формату порівняння саме в силу того, що за
кожним окремим валютним простором стоять відмінні структури та
інституції. Їхній характер та форма може нескінченно зближуватись,
однак не впливати остаточно на рівень складності. Як випливає з теореми
Гєделя, складність породжує внутрішній простір, і в цьому просторі
відсутні критерії порівняння фактичних станів комбінацій ризикдохідність.
Вони просто інтерпретуються та агрегуються для зручності
фінансових трансакцій, примножуючи тим самим потенціал алокаційної
неефективності.
Б) Шоки цін на первинні ресурси, інспіровані змінами в стані
глобальної ліквідності, також не відбуваються в моновалютному просторі.
В умовах, коли глобальні потоки капіталу детермінують поведінку
платіжних балансів та валютних резервів, неоднорідність
макроекономічної політики та структури економіки породжує варіативні
монетарні реакції. Завдяки значимості стану у сфері глобальних фінансів
для підтримання внутрішньої стабільності, варіанти монетарних реакцій у
розрізі країн розширюються, додаючи нові коливання в систему.
629 Ми зазначаємо, що відсутність симетрії в реакції центральних банків на шоки дуже часто розширює діапазон
коливань валютних курсів порівнюваних країн. Це є принципове питання, яке вписується в загальний контекст
пошуку варіантів підвищення глобальної фінансової стабільності. Наприклад, посилення інституціональної та
функціональної гомогенності центральних банків світу у національно-центричному контексті може
розглядатись як передумова для підвищення глобальної стабільності. Див.: Козюк В. В. Монетарна політика в
глобальних умовах. – Тернопіль: Підручники та посібники, 2007. – С. 136–139. Проте, варто наголосити, що
чим більше центральних банків залучатиметься в систему порівняння, тим менш значимими будуть ефекти
стабілізації саме завдяки феномену прирощення складності. Тому наш ранній підхід визнаємо можливим у
випадку не системи загалом, а щодо обмеженого набору валют. Це не заперечує того, що глобальна монетарна
інтеграція може йти шляхом формування валютних союзів.
572