Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

побачити зрушення, які актуалізуються на відмінних рівнях. Так, якщо
прирівняти національну політику в глобальній економіці до окремого
економічного агента в економічній системі, то можна побачити, що в
умовах відсутності екзогенного контролю за глобальною пропозицією
ліквідності поведінка окремих країн може потягнути за собою колективні
зміни в поведінці, внаслідок чого спостерігатиметься ефект
мультиплікації глобальної ліквідності в напрямі експансії та рестрикції.
Якщо випадок рестрикції дуже часто опосередковується кризами, або
автономними змінами в ставленні до ризику, що важко звести до
монетарної етимології, то випадок експансії це чітко засвідчує.
Зазначимо, що у ХІХ ст. активно обстоювались два погляди на
організацію грошового обігу: централізація (заснування центробанку)
обґрунтовувалась з тієї точки зору, що вона може запобігти колективній
надемісії, отже флуктуаціям у децентралізованій грошовій пропозиції;
апологети вільної банківської системи наголошували, що децентралізація
краще відповідає умовам визначення ринкових потреб у кредиті.
Представники банківської школи наголошували, що експансіоністська
поведінка одного банку не може призвести до колективної експансії,
оскільки такий банк почне втрачати резерви. Представники кількісної
теорії зазначали, що навіть експансія банкнот одного банку може
зумовити експансію усієї банківської системи, оскільки її учасники є
конкуренти 623 .
Якщо екстраполювати цю дискусію на наш випадок, то можна
побачити, що практично усі представники національно-центричного
погляду на монетарну політику обстоюють тезу про те, що підтримання
внутрішньої цінової стабільності не матиме глобальних негативних
наслідків, а валютні курси компенсують цінові диференціали. В умовах
високої еластичності реакції валютних курсів на зміни в рівнях інфляції, а
платіжних балансів – на стан внутрішнього попиту, така аргументація
цілком справедлива. Коливання валютних курсів унеможливить
колективну експансію системи. Втім, варто визнати, що така картина була
актуальною у 1970–1980-х рр. в часи боротьби з високою інфляцією,
переходу на плаваючі курси та запровадження спочатку
монетаристського, а згодом неокласичного стандарту національної
монетарної політики.
623
Аналіз даної проблеми див.: Козюк В. В. Незалежність центральних банків. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. –
С. 9–23.
564