Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

капіталу в протилежний валютний блок. Так само відмінності у факторній
забезпеченості однієї з країн-емітентів провідної валюти та протилежного
боку загалом призводитиме до концентрації інвестицій у тих секторах, в
яких домінує використання того виробничого фактора, який рідкісний у
конкуруючому блоці. Тобто перекоси в курсах стають причиною
кристалізації відмінностей у факторній забезпеченості, що відбувається за
межами міжнародної торгівлі, яка на рівні реального сектору створює
значні алокаційні стимули. Зміна тренду валютних курсів може вимагати
протилежного руху інвестицій. Завдяки таким процесам глобальна
економіка завжди стикатиметься зі значними втратами, пов’язаними зі
змінами дислокацій значних виробничих потужностей та “блукаючій”
кристалізації факторної забезпеченості як конкурентної переваги.
Торговельний протекціонізм як реакція на масштабні зміни курсів також є
дуже ризиковою тенденцією, оскільки спроможний відкинути розвиток
глобальної економіки на роки назад та загострити політичну напруженість
у світі (детальніше приклади протекціоністської політики як відповідь на
ситуацію у сфері валютних курсів ми розглядали вище).
Щодо практичних кроків із запровадження світової валюти, то
позиція Купера суттєво відрізняється від позиції Манделла. Він констатує,
що основою процесу переходу до світової валюти повинно виступити
погоджене таргетування провідними центробанками не індексу
споживчих цін, а цін виробників або ж цін по товарах, що є предметами
міжнародної торгівлі. Це привнесе елементи стабільності в поведінку
глобальних інфляційних процесів разом зі створенням підґрунтя для
гнучкості в пристосуванні до шоків, оскільки компонента інфляції, що не
таргетується, вбере в себе структурні відмінності між країнами, зокрема
ступінь негнучкості заробітної плати, питому вагу третинного сектору,
відмінні еластичності зв’язку між кінцевими цінами та цінами на
енергоресурси 597 . Однак позиція Купера категорична у питанні, що
нерозвинутим країнам не варто приєднуватись до “клубу” зі спільною
597 Купер наводить приклад ідеї Кейнса, висунуту останнім у 1930 р., згідно з якою країни повинні переглядати
курс конвертації національних валют у золото, вартість якого повинна вимірюватись у вартості кошику з 62
видів первинних ресурсів: “від алюмінія до цинку”. Див.: Cooper R. Proposal for a Common Currency Among Rich
Democracies // Oesterreichische Nationalbank Working Paper. – 2006. – № 127. – Р. 17. Пропозиція Кейнса цікава з
тих міркувань, що вона неявно стосується проблеми неадекватності фіксованих курсів в умовах, коли не
спостерігається симетричний вплив на кінцеві ціни з боку цін на первинні ресурси. Однак в сучасних умовах ця
ідея навряд чи слушна з точки зору, що плаваючі курси компенсують такі відмінності, а в контексті глобальної
валюти варто говорити про створення монетарних рамкових умов неінфляційної поведінки кінцевих цін та цін
на первинні ресурси. Тим більше, що з точки зору глобального монетаризму (див. вище) для цього існують
практично усі теоретичні та інструментальні передумови.
546