Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Основою альтернативних підходів є такі фундаментальні ідеї: • плаваючі курси привносять у глобальні монетарні процеси проблему асиметрії в розрізі статусу провідних валют, що вимагає започаткування нового раунду переговорів про формування загальновизнаних та легітимізованих міжнародних активів, внаслідок чого вдалось би забезпечити міжнародний формат функціонування міжнародної ліквідності та запровадити симетрію в процес пристосування платіжних балансів до нових рівноважних умов 588 ; • плаваючі курси та монетарний “лесеферизм” є поширенням “ринкового фундаменталізму” на сферу функціонування міжнародної валютної системи. Внаслідок цього з’являються структурні передумови для вразливості країн третього світу до змін курсів провідних валют, їхня залежність від центрів емісії резервних валют суттєво зростає і дуже часто доступ до зовнішнього фінансування визначається політикою провідних центральних банків щодо процентних ставок. Надмірне коливання провідних валют, високий ступінь вразливості до цього третіх країн, обмежені можливості найбідніших країн збільшувати міжнародну ліквідність (саме в такому контексті Дж. Сорос висунув пропозицію збільшення емісії СДР для подолання бідності та врегулювання боргових проблем у країнах третього світу) є основою глобальних фінансових дестабілізацій тощо 589 ; • запровадження обмежень на коливання курсів провідних валют. Такий підхід розпадається на два напрямки. А саме бачення Р. МакКіноном можливості перейти від таргетування провідними центробанками погодженого світового грошового агрегату до фіксації курсів між провідними валютами. Інша складова – доктрина цільових валютних зон, яка була розроблена Дж. Вільямсоном на основі відходу від 588 Цей підхід дуже довго був популярний у теорії міжнародної монетарної економіки впродовж 1970–1980-х рр. і завжди позиціонувався як альтернатива монетаризму з його зосередженістю на національній монетарній політиці з гнучкими курсами. Фактично, запровадження СДР у 1969 році, Смітсонівські домовленості, робота групи Беладжіо та постбретонвудські дебати з приводу реформування глобальної валютної системи на прицнипах міжнародного співробітництва генетично пов’язані з таким підходом. Див.: Моисеев С. Неизвестный Фридмен: вклад великого монетариста в развал Бреттон-Вудса // Вопросы экономики. – 2005. – № 3. – С. 81–98.; Смыслов Д. В. Мировые деньги в прошлом, настоящем и будущем // Деньги и кредит. – 2002. – №5. — С. 50–59.; Смыслов Д. В. Мировые деньги в прошлом, настоящем и будущем // Деньги и кредит. – 2002. – № 6. – С. 32–39.; Смыслов Д. В. Мировые деньги в прошлом, настоящем и будущем // Деньги и кредит. – 2002. – № 7. – С. 52–58. 589 Сорос Дж. Криза глобального капіталізму: (Відкрите суспільство під загрозою) / Пер. з англ. – К.: Основи, 1999. – 259 с.; Сорос Дж. О глобализации / Пер. с англ. – М.: Эксмо, 2004. – 224 с. Незважаючи на те, що дані розвідки “датуються” періодом після Азійської кризи, за духом та предметною областю вони повністю співзвучні з апологетикою необхідності усунення системи плаваючих курсів та посилення міжнародних витоків в організації глобальних монетарних процесів. 542
розуміння рівноважних курсів, що спирається на паритет купівельної спроможності. Запровадження зон, у рамках яких курси можуть коливатись, передбачає обрахунок фундаментально рівноважних валютних курсів, що покликано було створити чіткі орієнтири для всієї глобальної економіки щодо напрямку поведінки долара США, марки ФРН та єни 590 . Доктрина цільових валютних зон продовжувала зберігати актуальність для дискусій і в 1990-х. Криза Європейської валютної системи та потрясіння в Мексиці, Азії та Росії відновили інтерес до проблематики обмежених та прогнозованих коливань валютних курсів 591 . Так само, думка про необхідність повернення до ідеї запровадження світової валюти сфокусувала на собі увагу тих дослідників, які намагались запронувати антикризові кроки в добу глобалізації на основі розв’язання дилеми доступу до міжнародних волатильних ринків капіталу в умовах обмежених та асиметричних можливостей країн збільшувати міжнародну ліквідність при збереженні значної залежності від фіксованоорієнтованих валютно-курсових режимів. Така світова валюта мала виникнути на основі СДР та розширених повноважень МВФ і стати своєрідною еволюцією домінування міжнародних підходів до вирішення ключових глобальних монетарних проблем, що дозволило би врегулювати проблему волатильності валютних курсів та підвищення репрезентативності в ухваленні рішень у сфері міжнародної валютної системи 592 . Подібне розуміння проблеми мало явний перекіс на користь посилення міжнародних підходів до вирішення глобальних монетарних проблем у “постазійський період” і виступало своєрідною неявною альтернативою пошукам варіантів запровадження елементів “нової” міжнародної фінансової архітектури, яка передбачала посилення міжнародного фактора в аспекті поширення кодексів поведінки, найкращих практик та розширення доступу до інформації і повністю концентрувалась на 590 McKinnon R., An International Standard for Monetary Stabilization. – Wash. (D.C.): Institute for International Economics, 1984.; Williamson J. The Exchange Rate System. – Wash. (D.C.): Institute for International Economics, 1985.; Williamson J. Target Zones and the Management of the Dollar. – Wash. (D.C.): Institute for International Economics, 1986. Детальніший аналіз та критику цих підходів з точки зору реалізації монетарної політики в умовах глобалізації див.: Козюк В. В. Монетарні проблеми функціонування глобальної фінансової архітектури. – Тернопіль: Астон, 2005. – С. 280–314. 591 Bergsten F., Davanne O., Jacquet P. The Case for Joint Management of Exchange Rate Flexibility // Institute for International Economics Working Paper. – 1999. – № 9. – Р. 1–30. 592 Bergsten F. Alternative Exchange Rate Systems and Reforms of the International Financial Architecture // Testimony befor the Committee on Banking and Financial Services United States House of Representatives. Wash. (D.C.), 1999, May 21. // Institute on International Economy Speeches, Testimony, Papers. – 1999. – P. 1–5.; Balladur E. The International Monetary System: Facing the Challenge of Globalization. Wash. (D.C.), 1999, May 25. // Institute on International Economy Speeches, Testimony, Papers. – 1999. – P. 1–6. 543
- Page 491 and 492: обмежень на монета
- Page 493 and 494: порядку варто визн
- Page 495 and 496: автоматичного функ
- Page 497 and 498: суперечностей, які
- Page 499 and 500: вже згаданою пробл
- Page 501 and 502: найпростіший спосі
- Page 503 and 504: виводити на передн
- Page 505 and 506: балансу в одних та
- Page 507 and 508: центробанку в межа
- Page 509 and 510: Тут яскраво просте
- Page 511 and 512: виражену процикліч
- Page 513 and 514: Так, у 1990-х саме пот
- Page 515 and 516: стабілізувати глоб
- Page 517 and 518: балансу США і гіпер
- Page 519 and 520: складовою проциклі
- Page 521 and 522: • емірджетність. Н
- Page 523 and 524: причина не породжу
- Page 525 and 526: “стадну поведінку
- Page 527 and 528: Зміна на ринку (сиг
- Page 529 and 530: визначити, чи справ
- Page 531 and 532: до фіскального рес
- Page 533 and 534: глобалізації є нас
- Page 535 and 536: відбуватиметься та
- Page 537 and 538: нації від уніфіков
- Page 539 and 540: 1900 р. 1916 р. 1923 р. 1943-194
- Page 541: плаваючих валютних
- Page 545 and 546: необхідність робит
- Page 547 and 548: світовою валютою. Д
- Page 549 and 550: центрального банку
- Page 551 and 552: Глобальна монетарн
- Page 553 and 554: валютних курсів, що
- Page 555 and 556: монетарної політик
- Page 557 and 558: рівноважних змін к
- Page 559 and 560: • формування спіль
- Page 561 and 562: резервів, з іншого.
- Page 563 and 564: платіжних балансів
- Page 565 and 566: В умовах же сучасно
- Page 567 and 568: виключити з монета
- Page 569 and 570: переваг щодо того ч
- Page 571 and 572: Глобальні монетарн
- Page 573 and 574: Незважаючи на те, щ
- Page 575 and 576: координації на окр
- Page 577 and 578: чи прогнозувати, з
- Page 579 and 580: за рахунок кризи, к
- Page 581 and 582: неефективність, як
- Page 583 and 584: послаблює роль МВФ,
- Page 585 and 586: мисленням. За таких
- Page 587 and 588: У світлі вищесказа
- Page 589 and 590: Критерій Мандела (н
- Page 591 and 592: Дещо відмінну пози
розуміння рівноважних курсів, що спирається на паритет купівельної<br />
спроможності. Запровадження зон, у рамках яких курси можуть<br />
коливатись, передбачає обрахунок фундаментально рівноважних валютних<br />
курсів, що покликано було створити чіткі орієнтири для всієї глобальної<br />
економіки щодо напрямку поведінки долара США, марки ФРН та єни 590 .<br />
Доктрина цільових валютних зон продовжувала зберігати<br />
актуальність для дискусій і в 1990-х. Криза Європейської валютної<br />
системи та потрясіння в Мексиці, Азії та Росії відновили інтерес до<br />
проблематики обмежених та прогнозованих коливань валютних курсів 591 .<br />
Так само, думка про необхідність повернення до ідеї запровадження<br />
світової валюти сфокусувала на собі увагу тих дослідників, які намагались<br />
запронувати антикризові кроки в добу глобалізації на основі розв’язання<br />
дилеми доступу до міжнародних волатильних ринків капіталу в умовах<br />
обмежених та асиметричних можливостей країн збільшувати міжнародну<br />
ліквідність при збереженні значної залежності від фіксованоорієнтованих<br />
валютно-курсових режимів. Така світова валюта мала виникнути на основі<br />
СДР та розширених повноважень МВФ і стати своєрідною еволюцією<br />
домінування міжнародних підходів до вирішення ключових глобальних<br />
монетарних проблем, що дозволило би врегулювати проблему<br />
волатильності валютних курсів та підвищення репрезентативності в<br />
ухваленні рішень у сфері міжнародної валютної системи 592 . Подібне<br />
розуміння проблеми мало явний перекіс на користь посилення<br />
міжнародних підходів до вирішення глобальних монетарних проблем у<br />
“постазійський період” і виступало своєрідною неявною альтернативою<br />
пошукам варіантів запровадження елементів “нової” міжнародної<br />
фінансової архітектури, яка передбачала посилення міжнародного фактора<br />
в аспекті поширення кодексів поведінки, найкращих практик та<br />
розширення доступу до інформації і повністю концентрувалась на<br />
590 McKinnon R., An International Standard for Monetary Stabilization. – Wash. (D.C.): Institute for International<br />
Economics, 1984.; Williamson J. The Exchange Rate System. – Wash. (D.C.): Institute for International Economics,<br />
1985.; Williamson J. Target Zones and the Management of the Dollar. – Wash. (D.C.): Institute for International<br />
Economics, 1986. Детальніший аналіз та критику цих підходів з точки зору реалізації монетарної політики в<br />
умовах глобалізації див.: Козюк В. В. Монетарні проблеми функціонування глобальної фінансової архітектури.<br />
– Тернопіль: Астон, 2005. – С. 280–314.<br />
591 Bergsten F., Davanne O., Jacquet P. The Case for Joint Management of Exchange Rate Flexibility // Institute for<br />
International Economics Working Paper. – 1999. – № 9. – Р. 1–30.<br />
592 Bergsten F. Alternative Exchange Rate Systems and Reforms of the International Financial Architecture //<br />
Testimony befor the Committee on Banking and Financial Services United States House of Representatives. Wash.<br />
(D.C.), 1999, May 21. // Institute on International Economy Speeches, Testimony, Papers. – 1999. – P. 1–5.; Balladur<br />
E. The International Monetary System: Facing the Challenge of Globalization. Wash. (D.C.), 1999, May 25. // Institute<br />
on International Economy Speeches, Testimony, Papers. – 1999. – P. 1–6.<br />
543
Change language