Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

плаваючих валютних курсів, що випливає з проблеми “трилеми”,
внаслідок чого фокус на внутрішню рівновагу ставить під сумнів взагалі
раціональність постановки питання про монетарну інтеграцію. З іншого
боку, практично одразу після переходу на гнучке утворення валютних
курсів не вщухали пошуки альтернатив плаванню саме з міркувань
усунення бар’єрів для міжнародної торгівлі та ліквідації вразливості
третього світу до коливань курсів провідних валют. Разом з цим, досвід
макроекономічної дестабілізації та боргових криз у 1980-1990-х рр.
яскраво засвідчив відсутність єдиного бачення ідеї посилення глобальної
макрофінансової стабільності на основі монетарної уніфікації в розрізі
розвинутих країн та країн, що розвиваються.
Ідейне підґрунтя монетарної інтеграції на прикладі розвинутих
країн. Виникнення теорії оптимальних валютних зон, починаючи з 1961 р.,
яскраво засвідчило, що фіксація курсів в розрізі країн може
супроводжуватись значними алокаційними вигодами, однак за певних
обставин. Значний інтерес до такої постановки питання породив цілу
еволюцію цієї теорії шляхом пропозиції нових і нових критеріїв
оптимальності, відповідність яким би засвідчила перевагу вигод над
втратами від позбавленості країни такого макроекономічного інструменту
як валютний курс 586 . Подальший розвиток цієї теорії продемонстрував, що
спиратись на неї як на методологічну основу практичних кроків у сфері
монетарної інтеграції неможливо. Вона більшою мірою перетворилась на
теорію “неоптимальних валютних зон”, осільки з допомогою її
інструментарію набагато легше заперечити факт відповідності набору
країн критеріям оптимальності, ніж довести це 587 . Незважаючи на це,
теорія оптимальних валютних зон залишається складовою будь-якого
дослідження монетарних проблем, які спираються на аналіз балансу втрат
і вигод збереження чи усунення валютних курсів.
586 Детальніше про це див.: Mongelli F. “New” Views on the Optimum Currency Area Theoty: What Is EMU Telling
Us! // ECB Working Paper. – 2002. – № 138. – Р. 5–51.; Евро – дитя Манделла? Теорія оптимальних валютних
зон: Сборник статей: Пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – 368 с. Аналіз еволюції теорії оптимальних валютних зон в
контексті трансформації макроекономічних орієнтирів центральних банків див.: Козюк В. В. Монетарні
проблеми функціонування глобальної фінансової архітектури. – Тернопіль: Астон, 2005. – С. 149–170.
587 Б. Ейченгрін – один з перших, хто звернув увагу на “неоперабельність” цієї теорії, тобто неможливість з її
допомогою дати чітку відповідь на питання про відповідність території умовам оптимальності чи ні. Водночас,
він запропонував “операбельний” емпіричний підхід до аналізу проблеми на основі виявлення спільної
компоненти в поведінці шоків попиту та шоків пропозиції. Висновки яскраво довели, що відповідність чи
невідповідність критеріям оптимальності може суттєво розходитись із політично оформленим рухом до
монетарної інтеграції. Незважаючи на те, що такий висновок зроблений ще до запровадження євро, він
залишається актуальним і досі, незважаючи на пошук альтернативних теоретико-методологічних варіантів
обґрунтування монетарної інтеграції. Див.: Bayoumi T., Eichengreen B. One Money or Many? Analyzing the
Prospects for Monetary Unification in Varios Parts of the World // Princeton Studies in Intarnational Finance. – 1994. –
№ 76. – Р. 2–38.
541