Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
запровадження світових грошей спиралась на думку про те, що валютна децентралізація ставить бар’єри для розвитку торгівлі; 2) примат ідеї торгівлі та комерції загалом як провідних бенифіціарів монетарної уніфікації багато в чому спирається на досвід середньовічної Європи та особливу апологетику вільної торгівлі в добу становлення індустріальної цивілізації; 3) сприйняття металів як прояву інтернаціональної вартості робило схему переходу до світових грошей лінійною, чому багато в чому сприяло панування тривалий час трудової теорії вартості, згідно з якою підхід до вартості товарів та грошей був однаковий; 4) ідея запровадження стабільних грошей була важлива, але не настільки рельєфна, як у випадку торгівлі, оскільки стосувалась намагань окремих найменш розвинутих країн Європи отримати вигоди від зближення з вагомими партнерами; 5) навіть спільна субстанціональна основа обігу не запобігала усуненню повною мірою бар’єрів для торгівлі у зв’язку з тим, що грошові системи потрапили під потужний вплив державоцентризму; 6) у свою чергу, саме зі спільною субстанціональною основою обігу пов’язувались практично усі проекти монетарної уніфікації, які мірою розвитку центральних банків, дедалі більше зосереджувались на проблемі забезпечення монетарної стабільності; 7) ідея про те, що золото є основою міжнародної ліквідності, найдовше протрималась у науковому обігу, залишаючи віру в те, що сфера міжнародних валютно-фінансових взаємин, позбавлена міжнародного формату домовленостей, що механічно прив’язують монетарну політику до золота, становить загрозу для глобальної стабільності. Завдяки фундаментальним змінам характеру міжнародного монетарного устрою постбретонвудський період відзначається радикальною зміною уявлень про переваги глобальної монетарної інтеграції. Ідейна основа монетарної інтеграції в добу плаваючих курсів Перехід на плаваючі курси одразу відродив проблему і макрофінансової стабільності, і монетарної інтеграції в якісно іншій площині. Мова йде про конфлікт функціонального сприйняття монетарної політики в системі макроекономічних процесів з усвідомленням зростаючого значення стабільності в монетарній сфері як підґрунтя розвитку торгівлі та фінансової інтеграції. Так, з моменту розвалу Бретонвудської системи ще досі активно дебатується проблема вибору балансу між стабілізуючою роллю монетарної політики (кейнсіанський акцент) та її визначальною місією у сфері забезпечення монетарної автономії від зовнішніх шоків (монетаристський акцент). В обох випадках, як це не дивно, функціонально центральні банки не можуть обійтись без 540
плаваючих валютних курсів, що випливає з проблеми “трилеми”, внаслідок чого фокус на внутрішню рівновагу ставить під сумнів взагалі раціональність постановки питання про монетарну інтеграцію. З іншого боку, практично одразу після переходу на гнучке утворення валютних курсів не вщухали пошуки альтернатив плаванню саме з міркувань усунення бар’єрів для міжнародної торгівлі та ліквідації вразливості третього світу до коливань курсів провідних валют. Разом з цим, досвід макроекономічної дестабілізації та боргових криз у 1980-1990-х рр. яскраво засвідчив відсутність єдиного бачення ідеї посилення глобальної макрофінансової стабільності на основі монетарної уніфікації в розрізі розвинутих країн та країн, що розвиваються. Ідейне підґрунтя монетарної інтеграції на прикладі розвинутих країн. Виникнення теорії оптимальних валютних зон, починаючи з 1961 р., яскраво засвідчило, що фіксація курсів в розрізі країн може супроводжуватись значними алокаційними вигодами, однак за певних обставин. Значний інтерес до такої постановки питання породив цілу еволюцію цієї теорії шляхом пропозиції нових і нових критеріїв оптимальності, відповідність яким би засвідчила перевагу вигод над втратами від позбавленості країни такого макроекономічного інструменту як валютний курс 586 . Подальший розвиток цієї теорії продемонстрував, що спиратись на неї як на методологічну основу практичних кроків у сфері монетарної інтеграції неможливо. Вона більшою мірою перетворилась на теорію “неоптимальних валютних зон”, осільки з допомогою її інструментарію набагато легше заперечити факт відповідності набору країн критеріям оптимальності, ніж довести це 587 . Незважаючи на це, теорія оптимальних валютних зон залишається складовою будь-якого дослідження монетарних проблем, які спираються на аналіз балансу втрат і вигод збереження чи усунення валютних курсів. 586 Детальніше про це див.: Mongelli F. “New” Views on the Optimum Currency Area Theoty: What Is EMU Telling Us! // ECB Working Paper. – 2002. – № 138. – Р. 5–51.; Евро – дитя Манделла? Теорія оптимальних валютних зон: Сборник статей: Пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – 368 с. Аналіз еволюції теорії оптимальних валютних зон в контексті трансформації макроекономічних орієнтирів центральних банків див.: Козюк В. В. Монетарні проблеми функціонування глобальної фінансової архітектури. – Тернопіль: Астон, 2005. – С. 149–170. 587 Б. Ейченгрін – один з перших, хто звернув увагу на “неоперабельність” цієї теорії, тобто неможливість з її допомогою дати чітку відповідь на питання про відповідність території умовам оптимальності чи ні. Водночас, він запропонував “операбельний” емпіричний підхід до аналізу проблеми на основі виявлення спільної компоненти в поведінці шоків попиту та шоків пропозиції. Висновки яскраво довели, що відповідність чи невідповідність критеріям оптимальності може суттєво розходитись із політично оформленим рухом до монетарної інтеграції. Незважаючи на те, що такий висновок зроблений ще до запровадження євро, він залишається актуальним і досі, незважаючи на пошук альтернативних теоретико-методологічних варіантів обґрунтування монетарної інтеграції. Див.: Bayoumi T., Eichengreen B. One Money or Many? Analyzing the Prospects for Monetary Unification in Varios Parts of the World // Princeton Studies in Intarnational Finance. – 1994. – № 76. – Р. 2–38. 541
- Page 489 and 490: неперервності ринк
- Page 491 and 492: обмежень на монета
- Page 493 and 494: порядку варто визн
- Page 495 and 496: автоматичного функ
- Page 497 and 498: суперечностей, які
- Page 499 and 500: вже згаданою пробл
- Page 501 and 502: найпростіший спосі
- Page 503 and 504: виводити на передн
- Page 505 and 506: балансу в одних та
- Page 507 and 508: центробанку в межа
- Page 509 and 510: Тут яскраво просте
- Page 511 and 512: виражену процикліч
- Page 513 and 514: Так, у 1990-х саме пот
- Page 515 and 516: стабілізувати глоб
- Page 517 and 518: балансу США і гіпер
- Page 519 and 520: складовою проциклі
- Page 521 and 522: • емірджетність. Н
- Page 523 and 524: причина не породжу
- Page 525 and 526: “стадну поведінку
- Page 527 and 528: Зміна на ринку (сиг
- Page 529 and 530: визначити, чи справ
- Page 531 and 532: до фіскального рес
- Page 533 and 534: глобалізації є нас
- Page 535 and 536: відбуватиметься та
- Page 537 and 538: нації від уніфіков
- Page 539: 1900 р. 1916 р. 1923 р. 1943-194
- Page 543 and 544: розуміння рівноваж
- Page 545 and 546: необхідність робит
- Page 547 and 548: світовою валютою. Д
- Page 549 and 550: центрального банку
- Page 551 and 552: Глобальна монетарн
- Page 553 and 554: валютних курсів, що
- Page 555 and 556: монетарної політик
- Page 557 and 558: рівноважних змін к
- Page 559 and 560: • формування спіль
- Page 561 and 562: резервів, з іншого.
- Page 563 and 564: платіжних балансів
- Page 565 and 566: В умовах же сучасно
- Page 567 and 568: виключити з монета
- Page 569 and 570: переваг щодо того ч
- Page 571 and 572: Глобальні монетарн
- Page 573 and 574: Незважаючи на те, щ
- Page 575 and 576: координації на окр
- Page 577 and 578: чи прогнозувати, з
- Page 579 and 580: за рахунок кризи, к
- Page 581 and 582: неефективність, як
- Page 583 and 584: послаблює роль МВФ,
- Page 585 and 586: мисленням. За таких
- Page 587 and 588: У світлі вищесказа
- Page 589 and 590: Критерій Мандела (н
запровадження світових грошей спиралась на думку про те, що валютна<br />
децентралізація ставить бар’єри для розвитку торгівлі; 2) примат ідеї<br />
торгівлі та комерції загалом як провідних бенифіціарів монетарної<br />
уніфікації багато в чому спирається на досвід середньовічної Європи та<br />
особливу апологетику вільної торгівлі в добу становлення індустріальної<br />
цивілізації; 3) сприйняття металів як прояву інтернаціональної вартості<br />
робило схему переходу до світових грошей лінійною, чому багато в чому<br />
сприяло панування тривалий час трудової теорії вартості, згідно з якою<br />
підхід до вартості товарів та грошей був однаковий; 4) ідея<br />
запровадження стабільних грошей була важлива, але не настільки<br />
рельєфна, як у випадку торгівлі, оскільки стосувалась намагань окремих<br />
найменш розвинутих країн Європи отримати вигоди від зближення з<br />
вагомими партнерами; 5) навіть спільна субстанціональна основа обігу<br />
не запобігала усуненню повною мірою бар’єрів для торгівлі у зв’язку з<br />
тим, що грошові системи потрапили під потужний вплив державоцентризму;<br />
6) у свою чергу, саме зі спільною субстанціональною<br />
основою обігу пов’язувались практично усі проекти монетарної<br />
уніфікації, які мірою розвитку центральних банків, дедалі більше<br />
зосереджувались на проблемі забезпечення монетарної стабільності; 7)<br />
ідея про те, що золото є основою міжнародної ліквідності, найдовше<br />
протрималась у науковому обігу, залишаючи віру в те, що сфера<br />
міжнародних валютно-фінансових взаємин, позбавлена міжнародного<br />
формату домовленостей, що механічно прив’язують монетарну політику<br />
до золота, становить загрозу для глобальної стабільності. Завдяки<br />
фундаментальним змінам характеру міжнародного монетарного устрою<br />
постбретонвудський період відзначається радикальною зміною уявлень<br />
про переваги глобальної монетарної інтеграції.<br />
Ідейна основа монетарної інтеграції в добу плаваючих курсів<br />
Перехід на плаваючі курси одразу відродив проблему і<br />
макрофінансової стабільності, і монетарної інтеграції в якісно іншій<br />
площині. Мова йде про конфлікт функціонального сприйняття монетарної<br />
політики в системі макроекономічних процесів з усвідомленням<br />
зростаючого значення стабільності в монетарній сфері як підґрунтя<br />
розвитку торгівлі та фінансової інтеграції. Так, з моменту розвалу Бретонвудської<br />
системи ще досі активно дебатується проблема вибору балансу<br />
між стабілізуючою роллю монетарної політики (кейнсіанський акцент) та<br />
її визначальною місією у сфері забезпечення монетарної автономії від<br />
зовнішніх шоків (монетаристський акцент). В обох випадках, як це не<br />
дивно, функціонально центральні банки не можуть обійтись без<br />
540
Change language