Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

знаків. Вже в добу Пізнього Відродження Г. Скаруффі висунув ідею про
необхідність запровадження єдиних грошей у світі за образом того, наче
світ – це “одне місто чи одна монархія”. Така апологетика неявно вміщує
гуманістичну складову завдяки протиставленню інтересів людини
інтересам держави, а також приховує потяг мислителів епохи
Відродження до античності. Адже саме в Юлія Цезаря виникла ідея
застосування спільних грошей за межами Риму, а за римського імператора
Октавіана Августа римські гроші поширились практично на весь світ
середземноморських та межуючих з ними цивілізацій.
ХІХ ст. завдяки швидкому розвитку економічної теорії не залишилось
осторонь ідеї монетарної уніфікації світу. Певною мірою тут простежується
вже відома з часів ранніх монетарних союзів логіка необхідності уніфікації
обігу для розвитку торгівлі, але додається і така важлива складова як
впорядкування міжнародного обміну на основі забезпечення переваг
спільної субстанціональної основи грошових систем, які сформувались
об’єктивно, але які порушуються завдяки втручанням держави. Зазначимо,
що такі дискусії були не випадковими, оскільки співпали в часі з
активними дебатами про характер монополізації паперової емісії в рамках
діяльності центральних банків 583 . Якщо рання апологетика спрощення
грошової основи міжнародного обміну відштовхувалась від проблеми
відмінностей у ваговому та якісному вмісті карбованих монет, то поява на
арені монетарної історії центральних банків розширила зону конфлікту: як
сумістити національний паперовий обіг з внутрішньою стабільністю, що
базується на металевій основі, та з необхідністю усунення перешкод для
міжнародного обміну, що також спирається на дорогоцінний метал. Як не
дивно, але поява центральних банків тільки посилила конфлікт між тим, що
вартість у міжнародному обміні прив’язувалась до золота, воно ж було
основою стабільності у сфері монетарної політики, а монополізований
паперовий обіг, розширюючи можливості з боку центральних банків
впливати на внутрішні монетарні процеси, ще більше відкинув розвинуті
583 Особливо рельєфно ці дискусії висвітлено у праці В. Сміт. Див.: Смит В. Происхождение центральных
банков. – Тверь: Институт национальной модели экономики, 1996. – 283 с. Звичайно, міжнародному аспекту
тут відведено навіть не останню роль, але це також показово, оскільки є відображенням глибокої тенденції до
державо-центризму навіть у період, перед виникненням першої хвилі глобалізації. У свою чергу, міжнародний
золотий стандарт, захищаючи внутрішню монетарну стабільність, все ж таки виступив потужною монетарною
основою глобалізації, незважаючи на те, що паперові обіги в розрізі розвинутих країн на технічному рівні
усунули можливість монетарної уніфікації світу. Причину такого позитивного впливу золотого стандарту на
глобалізацію можна шукати в тому, що він зберіг субстанціональну єдність світового обігу, однак,
найімовірніше, це пов’язано з тим, що ефективність його функціонування була невід’ємно пов’язана з
мобільністю капіталів. Тобто саме з розвитом фінансових ринків пов’язуються ті вигоди для міжнародного
обміну, які успадкувались через інтегративний аспект спільної субстанціональної основи грошових систем.
536