Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

глобалізації є наслідком не стільки “неадекватної” поведінки ринкових
агентів, скільки непродуманої політики держави. Однак варто визнати, що
вихід зі складності системи за цим сценарієм ставить під сумнів тривалу
еволюцію ринкової економіки, якій внутрішньо властива тенденція до
глобалізації, що була призупинена в період світових воєн. Сумнів у
правильності повернення до ідеї глобальної інтеграції як антитези
економічному і політичному ізоляціонізму опосередковано реабілітує
догматичну віру у важливість державної інтерференції, що забезпечує
керованість економічного розвитку. Відповідно, небезпека такого варіанту
вирішення проблеми системної складності полягає у тому, що увесь
комплекс позитивних моментів глобалізації заперечуватиметься. У світлі
глибокої тотожності між глобалізацією та ринковим механізмом виникає
питання про те, чи заперечення глобалізації означатиме заперечення
ринкового механізму. Можна було би не ставити питання у такому
драматичному ракурсі, однак історичний досвід перерви у розвитку
процесів глобалізації демонструє, що як тільки алокаційний потенціал
ринку і глобалізації обмежується, його місце займає державна активність у
найменш привабливих формах. Так є тому, що активність держави
простягатиметься на зону дії ринкових сил, порушуючи баланс між
ринковим саморегулюванням та коректуючою, компенсуючою,
стабілізуючою місією держави в рамках моделі змішаної економіки.
Інший варіант – спрощення таксономії фінансової системи, що
трансформується. Цей варіант особливо приваблий з точки зору
глобальної фінансової кризи 2008 р., коли стрес на найбільш інноваційних
сегментах фінансового ринку запустив ланцюгову реакцію неможливості
виконання зобов’язань, яка розповсюдилась від найбільш модернізованих
фінансових інституів, втягнутих у фінансові інновації, до традиційних
фінансових установ, для яких перші були дочірніми спеціалізованими
структурами, або ж позичальниками. Таку позицію можна розглядати як
досить симетричну з точки зору того, що висока складність фінансової
системи із нелінійними зворотними зв’язками між її складовими генерує
нестабільність ендогенно. Це простежується у неадекватності оцінки
ризику, його перестрахуванні, у широких можливостях здійснення
операцій зі значним лівереджем, у суб’єктивізації сприйняття подій та
сигналів, завдяки чому стан ринку визначається комбінацією питомої ваги
суб’єктів з однаковими сприйняттями. Іншим аспектом складності є те, що
експансія фінансових вимог і зобов’язань відображає не стільки
533