Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

до фіскального ресурсу на підтримку фінансового сектору виявився
швидший, та більш зарегульованою європейською економікою, в якій
фінансова стабільність продовжує залишатись національною
компетенцією з відповідним децентралізованим та більш складним (в
колективному розумінні) визначенням пакету антикризових заходів
(процедури погодження національних фіскальних рішень між учасниками
інтеграційної зони чи комітетами в Брюсселі тощо). Зростання попиту на
долари в країнах з ринками, що виникають, внаслідок падіння фінансових
ринків та зростання невизначеності, зашкодило процесам системної
корекції дисбалансів, викликаних екзогенним попитом на американські
активи та підтриманням профіцитних платіжних балансів. Якщо сюди
додати, що переважно валюти країн з ринками, що виникають,
продемонстрували тенденцію до руху вниз (характерний приклад подала
Південна Корея, де вона опустилась до найнижчої межі з 1997 р.), то
зовнішні дисбаланси можуть не коректуватись, а, навпаки, посилюватись.
Знецінення валют дасть змогу реалізовувати наміри з монетарного
меркантилізму без суттєвого використання валютних резервів.
У таких умовах фактори глобальної інфляції трансформуються.
Збереження статус кво у глобальних монетарних взаєминах з актуальною
перевагою на користь долара не виключає розкручування глобальної
інфляції загалом, однак в умовах фінансової кризи вона різко гальмується
завдяки прямим та опосередкованим впливам на сукупний попит (ефект
добробуту, ухилення від споживання завдяки невизначеності, погіршення
міжбанківської ліквідності, більш жорсткий ризик-менеджмент тощо).
Тобто, фінансова криза як обмеження щодо експансії сукупного попиту
гальмує інфляцію, а боротьба з нею у вигляді значних пакетів допомоги
банкам – навпаки. Зниження процентних ставок та девальвації у країнах
третього світу в рамках глобальних зовнішніх дисбалансів та високої
реактивності цін на первинні ресурси формуватимуть ґрунт для
майбутнього посилення глобального інфляційного тиску.
Отже, що посилення фінансового фактора в монетарній політиці
змінює складові моделі динамічної інконсистентності. Замість
традиційних інфляції та зайнятості інконсистеність стосується: на
національному рівні – інфляції та підтримання ліквідності у фінансовому
секторі; на глобальному – поведінки цін на первинні ресурси та
глобальної інфляції і глобальної фінансової стабільності.
531