Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

визначити, чи справді локальна фінансова криза переросте у корекцію
дисбалансів як системного явища. У середньостроковій перспективі, коли
з’являються можливості розмежування корекції ринку та корекції
дисбалансів, відкривається шлях або до повернення до статусу кво із
волатильністю ринку (внаслідок поверенння до початкових позицій), або
до корекції дисбалансів загалом. За будь-яких обставин, у кожному
випадку розвиток подій визначатиметься екзогенно стосовно країниемітента
ключової валюти.
У випадку, коли криза швидко поширюється, обвалюючи ринок за
ринком, з’являється глибока тенденція до збереження статусу кво щодо
зовнішніх дисбалансів, при тому, що внутрішні радикально коректуються,
руйнуючи “бульбашки” одна за одною. Цю закономірність можна
ототожнити з “інфляцією навпаки”. Експансія глобальної ліквідності
роздуває фінансові “бульбашки”, а коли вони руйнуються, знищується
фінансова вартість (зворотна поведінка цін), але зберігається
першоджерело – зовнішні дисбаланси, як передумова та джерело такої
експансії. Тобто, на позитивній фазі розкручування дисбалансів як
грошової ілюзії вартість активів зростає, а на негативній – знижується.
Можна провести паралель: у системі дисбалансів як грошової ілюзії
фінансові вартості поводять себе як зростаючий ВВП та зайнятість у
традиційному макроекономічному розумінні, а обвал ринку поводить себе
за аналогією з інфляцією. Саме така паралель дає змогу побачити феномен
“інфляції навпаки” в умовах глобальної фінансової кризи, інспірованої
експансією глобальної ліквідності.
З вищесказаного випливає ще більш прикра ситуація. Хоча ми і
пов’язуємо локальну кризу з неможливістю відрізнити корекцію ринку від
корекції дисбалансів, вона може значно впливати на глобальні монетарні
процеси у вигляді змін структури глобальних валютних резервів та
поведінки платіжних балансів, валютних курсів і процентних ставок у світі,
внаслідок чого дестабілізація переходить з фінансової на монетарну
площину функціонування глобальної економіки. Світова ж криза
розвивається за принципом обвалу фінансових вартостей зі збереженням
статусу кво у сфері глобальних монетарних процесів, коли наслідки
експансії глобальної ліквідності приводяться у відповідність із дією
фундаментальних процесів, але джерело та системний характер такої
експансії не усувається. Можливе навіть посилення зовнішніх дисбалансів
мірою того, як ринки сприймають гнучкість економік провідних світових
центрів та реалістичність і безінфляційність антикризових пакетів (рис. 7.4.).
529