Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

так і злету. Але в умовах, коли існуватимуть хоча б незначні ознаки
ймовірності обвалу, вони поступово витіснятимуть інші ідеосенкразії.
Накладання цього на карту ставлення до ризику в розрізі інтегрованої та
сегментованої глобальної фінансової системи, а також на зміни ставлення
до ризику в процесі розгортання подій викликатиме поширення
додаткових хвиль збурень по усій системі загалом, при тому, що одні
ринки будуть вражені більше, ніж інші. Визначити наперед, які саме, буде
дуже важко. Можна тільки припустити, що загальний рівень інтеграції з
глобальною економікою може виявитись більш суттєвим, ніж реальні
фундаментальні процеси на рівні окремої країни. Вища значимість
секторних шоків, порівняно з останніми, також відіграватиме важливу
роль у посиленні екзогенних факторів дестабілізації та їхнього
перетворення на тригер подальших негативних змін, наприклад, коли
секторний шок, помножений на негативні очікування, призводить до
обвалу усього ринку.
Від характеру тенденцій у сфері внутрішніх дисбалансів дуже
суттєво залежить поведінка зовнішніх. Тут можна побачити парадоксальні
моменти. В умовах, коли фінансовий цикл опиняється на спадній фазі
винятково в одній країні-емітенті резервної валюти, попит на неї матиме
тенденцію до зниження, що, з одного боку, ускладнює проблему
ліквідності на грошовому ринку в ній, але з іншого, – дає змогу
уповільнити загальну експансію ліквідності, пов’язану з попитом на
резервні активи та підтриманням зовнішніх профіцитів. Це стосується і
ситуації, коли спостерігаються кризові процеси на окремому сегменті
фінансового ринку, що швидко передається тенденціям у сфері резервних
валют. За ефектами диверсифікації та висловлення невпевненості у
майбутньому ключової валюти іде період валютно-курсової волатильності
та невизначеності щодо глобальних процентних ставок. Він пов’язується з
наявністю своєрідної пам’яті щодо виконання ролі ключової валюти в
поведінці тих, для кого вона є резервною. Зворотня корекція також
можлива, наприклад, у випадку, коли з’являються позитивні сигнали з
інших сегментів ринку, або ж негативні сигнали з країни-емітента
конкуруючої резервної валюти. Звідси виникає проблема того, що
корекція ринку та корекція дисбалансів ховаються одна в одній,
відкриваючи шлях до інтерпретаційних варіацій з відповідними
ендогенними флуктуаціями у сфері глобальних макрофінансових
процесів. Дійсно, у короткостроковому періоді буде дуже важко
528