Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

глобалізації з новою економікою само по собі вже породжує ускладнення
системи до неймовірних рівнів, трансформуючи базові стереотипи
поведінки ринкових агентів 578 .
Ці елементи накладаються на такі базові структури, які визначають
“фізичну модель” складності:
• операції в режимі реального часу. Прогрес у сфері інформаційних
технологій дав змогу здійснення масштабних операцій в межах часу, що
достатній для усвідомлення. Технічним аспектом цього є перехід на валові
платежі в мережі Інтернет;
• сітьова організаційна модель. Будь-яка децентралізація була би
неможлива без відповідних зрушень в інформаційних технологіях, які
породжують діджиталізацію продукту і можливість обмінюватися ним не
в реальному просторово-часовому континумі, а віртуальному. Завдяки
цьому сітьова модель організації взаємодії дуже швидко стала
домінуючим фактором розвитку фінансових ринків (в силу швидшого
технологічного переходу), а згодом поширилась на інші види діяльності.
Оскільки ця модель транскордонна за визначенням, будь-які трансакції
починають рано чи пізно зводитись до фінансових, які стають одиницями
оперування у глобальній фінансовій мережі;
• перехід до нелінійних зв’язків. Мірою децентралізації фінансової
системи та перетворення її на глобальну мережу традиційні двосторонні
зв’язки в протіканнях процесів попиту і пропозиції поступаються системі
зв’язків, в якій результат не детермінується вичерпним набором
параметрів, а дедалі більше визначається композиційною поведінкою
усього їхнього набору. Він може бути нам відомий тільки частково, хоча б
тому, що окремі одиниці з нього самообумовлені, або самодетерміновані.
Висока вірогідність інерційності одних та емірджетність інших також стає
основою нашого обмеженого розуміння поведінки системи в лінійних
категоріях. Завдяки цьому, система загалом стає нелінійною, а традиційні
попит і пропозиція зберігають свої контури без втілення у них базових
рушійних сил, що їх обумовлюють, оскільки неможливо визначити, яка з
цих сил в конкретний момент виступить на боці попиту, а яка на боці
пропозиції, тим більше, що певні сили можуть репрезентувати і попит, і
пропозицію водночас;
578 Детальніше ця проблема висвітлена в працях М. Кастельса. Див.: Castells M. The Information Age, vol. 1. The
Rise of the Network Society. – London: Blackwell, 1996.
520