Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
стримування експансії ліквідності у глобальних масштабах. Характерний приклад – дії ФРС впродовж 2007–2008 років. Наприклад, під час розгортання кризи на американському фінансовому ринку тільки одноденні операції оцінювались у млрд. дол. Зокрема, 17 та 20 грудня 2007 р. ФРС здійснила операцій з підтримки ліквідності по 20 млрд. дол., 24 та 28 січня й 11 лютого 2008 р. – по 30 млрд. дол. США 569 . Якщо ж подивитись на загальний алгоритм поведінки провідних центробанків під час фінансових потрясінь цього періоду, то практично усі вони синхронно забезпечили пом’якшення доступу до джерел поповнення ліквідності, подовжили строковість пасивів фінансових установ, збільшили фізичні обсяги допомоги установам, які потребували екстреної підтримки чи структурної корекції активів та пасивів за строками 570 . На прикладі ФРС С. Кечетті аргументує наявність як стандартного, так і експериментального (експериментування на ходу) підходу до управління банківською ліквідністю, що, за будь-яких обставин, роздуло внутрішні активи даної установи, тобто збільшило внутрішню грошову пропозицію 571 . Фактор синхронної поведінки центробанків щодо підтримки фінансового сектору особливо важливий не стільки з міркувань глобальної взаємозалежності та фінансової інтеграції, скільки з точки зору конфігурації засобів підтримання глобальної фінансової стабільності. Демонстрація конфліктності цілей та суперечливості наслідків особливо чинна. Підтримка фінансового сектору дала змогу уникнути значних потрясінь на фінансовому ринку та їх поширення на реальний сектор. Завдяки цьому вдалося запобігти поширенню по глобальній економіці тенденції до стискання торгівлі та появи тенденції до рецесії. З іншого боку, такі масштабні фінансові пакети допомоги фінансовому сектору дуже швидко перетворюються на додатковий імпульс експансії глобальної ліквідності з подальшим тиском у бік розгортання дисбалансів та зростання світових цін. Абсолютно не випадково, що рекордні ціни на нафту та карколомне зростання цін на сільсьгосподарську продукцію у світі відбулося практично на фоні акцій з підтримки фінансового сектору з боку провідних центробанків. 569 Chailoux A., Gray S., Kluh U., Shimizu S., Stell P. Central Bank Response on the 2007-08 Financial Market Turbulence: Experiences and Lessons Drawn // IMF Working Paper. – 2008. – WP/08/210. – Р. 24. 570 Ibid. – P. 1–54. 571 Cecchetti S. Crisis and Responses: the Federal Reserve and the Financial Crisis of 2007-2008 // NBER Working Paper. – 2008. – № 14134. – Р. 1–14. 508
Тут яскраво простежується ситуація, коли підтримка ліквідності фінансового сектору в умовах глобалізації дуже швидко “обростає” зовнішніми ефектами, які на фоні довгострокової тенденції до підвищення світових цін перетворюються на потужний фактор експансії глобального попиту та глобальної інфляції саме тоді, коли боротьба з нею мала би вимагати більш жорсткої поведінки з боку монетарних органів. Активізація ж інфляційних процесів та послідуючий перехід до більш жорстких монетарних умов насправді підкреслив, що фінансові кризи в сукупності із загрозами інфляції може посилити проблему глобальної волатильності на фінансовому ринку. Наприклад, дії монетарних органів щодо підтримки фінансового сектору створють підґрунтя для падіння ставок, заохочуючи глобальну інфляцію, а коли вона починає переростати з інфляції цін на первинні ресурси, тобто із абстрактної світової форми в інфляцію споживчих цін, які мають конкретне національне значення, – центробанки починають підвищувати ставки. Вже значне нависання глобальної ліквідності, активність фондів суверенного багатства, приплив капіталів з профіцитних країн створили певний буфер, що пом’якшив волатильність, але за інших обставин немає гарантій, що така волатильність не призвела би до більш глибоких наслідків, наприклад у сфері дестабілізації потоків капіталу та погіршення умов доступу до фінансування платіжних балансів, загрожуючи поверненням до традиційних криз валютного курсу. Звідси пряма дорога до виходу на глобальний рівень традиційної дилеми: або згладжування шоку і загроза посилення інфляції, або погіршення ситуації у фінансовому та реальному секторі і рецесія. Це те зачароване коло, з якого намагались вийти центробанки, переходячи на неокласичну модель реалізації монетарної політики, здобуваючи довіру та забезпечуючи цінову стабільність. Якщо на національному рівні вихід з такого кола можливий завдяки факту довіри та окресленій зоні відповідальності, то у випадку світових цін довіра до центробанків не спрацює, оскільки наразі не існує глобалізації такої довіри порівняно з тим, якою є глобалізація інфляціогенних факторів: довіра залишається прив’язаною до конкретного центробанку, а зростання цін на первинні ресурси – до експансії глобальної ліквідності. З іншого боку, відсутність системного контролю за глобальною ліквідністю, отже – інфляцією світових цін, буде розтягувати в часі механізм номінальної корекції. Мається на увазі, що національноцентрована монетарна політика, яка реагує більшою мірою на індикатори 509
- Page 457 and 458: • інші країни стик
- Page 459 and 460: Продовження табл. 6.
- Page 461 and 462: В умовах глобально
- Page 463 and 464: того, доларизація п
- Page 465 and 466: Рис. 6.21. Макромодел
- Page 467 and 468: Ця ітераційність м
- Page 469 and 470: практично усіх нов
- Page 471 and 472: Втім, не можна викл
- Page 473 and 474: Таблиця 6.24. Перероз
- Page 475 and 476: Глобальний баланс
- Page 477 and 478: що вже йшлося), то п
- Page 479 and 480: заощаджень зростає
- Page 481 and 482: • виникнення конку
- Page 483 and 484: надходжень бракува
- Page 485 and 486: Глобалізаці, лібер
- Page 487 and 488: Глобальна та євро К
- Page 489 and 490: неперервності ринк
- Page 491 and 492: обмежень на монета
- Page 493 and 494: порядку варто визн
- Page 495 and 496: автоматичного функ
- Page 497 and 498: суперечностей, які
- Page 499 and 500: вже згаданою пробл
- Page 501 and 502: найпростіший спосі
- Page 503 and 504: виводити на передн
- Page 505 and 506: балансу в одних та
- Page 507: центробанку в межа
- Page 511 and 512: виражену процикліч
- Page 513 and 514: Так, у 1990-х саме пот
- Page 515 and 516: стабілізувати глоб
- Page 517 and 518: балансу США і гіпер
- Page 519 and 520: складовою проциклі
- Page 521 and 522: • емірджетність. Н
- Page 523 and 524: причина не породжу
- Page 525 and 526: “стадну поведінку
- Page 527 and 528: Зміна на ринку (сиг
- Page 529 and 530: визначити, чи справ
- Page 531 and 532: до фіскального рес
- Page 533 and 534: глобалізації є нас
- Page 535 and 536: відбуватиметься та
- Page 537 and 538: нації від уніфіков
- Page 539 and 540: 1900 р. 1916 р. 1923 р. 1943-194
- Page 541 and 542: плаваючих валютних
- Page 543 and 544: розуміння рівноваж
- Page 545 and 546: необхідність робит
- Page 547 and 548: світовою валютою. Д
- Page 549 and 550: центрального банку
- Page 551 and 552: Глобальна монетарн
- Page 553 and 554: валютних курсів, що
- Page 555 and 556: монетарної політик
- Page 557 and 558: рівноважних змін к
стримування експансії ліквідності у глобальних масштабах. Характерний<br />
приклад – дії ФРС впродовж 2007–2008 років. Наприклад, під час<br />
розгортання кризи на американському фінансовому ринку тільки одноденні<br />
операції оцінювались у млрд. дол. Зокрема, 17 та 20 грудня 2007 р. ФРС<br />
здійснила операцій з підтримки ліквідності по 20 млрд. дол., 24 та 28 січня<br />
й 11 лютого 2008 р. – по 30 млрд. дол. США 569 . Якщо ж подивитись на<br />
загальний алгоритм поведінки провідних центробанків під час фінансових<br />
потрясінь цього періоду, то практично усі вони синхронно забезпечили<br />
пом’якшення доступу до джерел поповнення ліквідності, подовжили<br />
строковість пасивів фінансових установ, збільшили фізичні обсяги<br />
допомоги установам, які потребували екстреної підтримки чи структурної<br />
корекції активів та пасивів за строками 570 . На прикладі ФРС С. Кечетті<br />
аргументує наявність як стандартного, так і експериментального<br />
(експериментування на ходу) підходу до управління банківською<br />
ліквідністю, що, за будь-яких обставин, роздуло внутрішні активи даної<br />
установи, тобто збільшило внутрішню грошову пропозицію 571 .<br />
Фактор синхронної поведінки центробанків щодо підтримки<br />
фінансового сектору особливо важливий не стільки з міркувань<br />
глобальної взаємозалежності та фінансової інтеграції, скільки з точки зору<br />
конфігурації засобів підтримання глобальної фінансової стабільності.<br />
Демонстрація конфліктності цілей та суперечливості наслідків особливо<br />
чинна. Підтримка фінансового сектору дала змогу уникнути значних<br />
потрясінь на фінансовому ринку та їх поширення на реальний сектор.<br />
Завдяки цьому вдалося запобігти поширенню по глобальній економіці<br />
тенденції до стискання торгівлі та появи тенденції до рецесії. З іншого<br />
боку, такі масштабні фінансові пакети допомоги фінансовому сектору<br />
дуже швидко перетворюються на додатковий імпульс експансії глобальної<br />
ліквідності з подальшим тиском у бік розгортання дисбалансів та<br />
зростання світових цін. Абсолютно не випадково, що рекордні ціни на<br />
нафту та карколомне зростання цін на сільсьгосподарську продукцію у<br />
світі відбулося практично на фоні акцій з підтримки фінансового сектору з<br />
боку провідних центробанків.<br />
569<br />
Chailoux A., Gray S., Kluh U., Shimizu S., Stell P. Central Bank Response on the 2007-08 Financial Market<br />
Turbulence: Experiences and Lessons Drawn // IMF Working Paper. – 2008. – WP/08/210. – Р. 24.<br />
570<br />
Ibid. – P. 1–54.<br />
571<br />
Cecchetti S. Crisis and Responses: the Federal Reserve and the Financial Crisis of 2007-2008 // NBER Working<br />
Paper. – 2008. – № 14134. – Р. 1–14.<br />
508
Change language