Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Втім, позиція Ейченгріна, як контр-аргумент Свободі, неявно
передбачає, що таргетування інфляції та інституціональні реформи
центробанків є надбаннями еволюції останніх безвідносно до того, у
якому середовищі вони оперують 562 . Бачення глобальної стабільності як
такої, що є похідною національно-центричного розуміння ефективності
центральних банків, по-суті, перетворилось на своєрідний ідеал
легкодосяжної гармонії у глобальних монетарних взаєминах. Водночас,
найбільш слабким місцем такого підходу є те, що він не враховує ряд
структурних зрушень, які випливають зі зростаючих потоків капіталу та
фінансових дисбалансів. Мається на увазі, що, принаймні, дві впливові
тенденції забезпечують виникнення глобального резонансу від уникнення
курсової гнучкості, яка, водночас, і не може розглядатись як альтернатива
у вигляді фіксації курсів, і яка явно засвідчила, що апологетика
конкуренції у сфері резервних валют та гнучких курсів не передбачала
такі масштабні наслідки від обмежень на курсові коливання. Такими
тенденціями можна назвати:
• намагання обмежити курсову динаміку в певному з напрямів
відповідно до стану глобальних фінансових ринків та внутрішніх
макроекономічних процесів. Так, намагання обмежувати курсову
динаміку вниз панувало в країнах з ринками, що виникають, з періоду
виходу зі смуги макроекономічної нестабільності 1980-х років. У такий
спосіб у добу глобалізації сформувалась своєрідна перша хвиля
зростаючого попиту на резервні активи. Попит на них розглядався одразу і
як спосіб забезпечення виходу на міжнародні приватні ринки запозичень, і
як спосіб контролю за інфляцією в умовах посилення образу цінової
стабільності як пріоритету макрополітики в оточенні зростаючих потоків
капіталу. Валютно-фінансові кризи 1990-х продемонстрували вразливість
такої стратегії. Зростаючий курс долара тільки посилив зовнішню
вразливість тих країн, які обмежували гнучкість вниз своїх валют.
Відносно низька ліквідність глобальних ринків капіталу породжувала
ситуацію підвищення вимог до позичальників, що ще більше заохочувало
підтримку курсів та попит на резерви. Після Азійської кризи ситуація
змінилась. Обмеження динаміки курсу вверх почало розглядатись як
562 Ми ж наполягаємо, що саме середовище глобалізації актуалізовало такі трансформації. Див. розділ 1-2, а
також ряд інших робіт: Козюк В. В. Монетарні проблеми функціонування глобальної фінансової архітектури. –
Тернопіль: Астон, 2005. – 512 с.; Козюк В. В. Трансформація центральних банків в умовах глобалізації:
макроекономічні та інституціональні проблеми. – Тернопіль: Астон, 2005. – 320 с.; Козюк В. В. Монетарна
політика в глобальних умовах. – Тернопіль: Підручники та посібники, 2007. – 192 с.
500