Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

монетарних процесів, оскільки національні форми контролю за інфляцією
з допомогою обмежено гнучких курсів, або ж намагання поєднати
гнучкість з визначною траєкторією номінального валютного курсу
автоматично породили неявну необхідність ідентифікації з тим чи іншим
валютним блоком і, що важливо, виступили джерелом наповнення змістом
конкуренції серед ключових валют. В таких умовах сформувалося два
фундаментальних процеси, які демонструють розмитість контурів чинного
монетарного устрою світу в аспекті резервних активів:
• роль СДР звелась до рахункової складової операцій МВФ та
окремої країни. Якщо спеціальні права запозичення задумувались і
запроваджувались у 1969 році як спосіб зняти напруження у сфері
асиметричного статусу долара в Бретон-вудській системі задля посилення
міжнародної складової врівноваження платіжних балансів, то їх
збереження в умовах формування Ямайської моделі слід визнати не
більше ніж спробою продемонструвати політ-коректність і не включати
певну валюту в систему операцій міжнародних інституцій. В подальшому
світ став свідком продовження занепаду ролі СДР в глобальних
монетарних процесах 553 . Відхід від розуміння міжнародної ліквідності як
запасу (читай золота для підтримання фіксованих курсів) в напрямку
створення рахункових одиниць не змінило самого факту посилення
ринкових чинників формування валютних резервів. Завдяки цьому питома
вага СДР вже у 1980-х роках у структурі глобальних валютних резервів
знизилась до менш ніж 1%. Експансія фінансової глобалізації ще більше
підвищила можливості уникнення будь-якої централізованої схеми
фінансування дефіцитних платіжних балансів завдяки доступу до
приватних ринків капіталу. Так само регіональні угоди між центральними
банками щодо валютних свопів продемонстрували наявність вагомих
альтернатив системам, в яких міжнародна ліквідність випадає за рамки
553 Наприклад, розуміння того, що роль СДР в міжнародних монетарних процесах деградуватиме, з’явилось ще
у ранніх 1970-х. Дж. Вільямсон, один з тогочасних фахівців МВФ, працювавши над цією проблемою, визнав,
що саме намагання побудувати таку систему СДР, яка забезпечила би симетрію у пристосуванні платіжних
балансів, наразилась на небажання широкого кола країн жертвувати частиною свого суверенітету. Див.:
Williamson J. The Failure of World Monetary Reform, 1971-1974. – N.-Y.: New York University Press, 1977. В іншій
праці Вільямсон із сумов визнав, що він “присвятив два роки з найкращих у житті, 1972-1974, спробам
побудувати більш симетричну міжнародну валютну систему, засновану на СДР”. Див.: Williamson J. The Future
of the International Monetary System // Global Imbalances and Developing Countries: Remedies for a Failing
International Financial System / Ed. By J.J. Teunissen and A. Akkerman. – Amsterdam: Forum on Debt and
Development, 2007. – P. 128–129.
494