Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

обмежень на монетарну експансію не існує, а валютні курси реагують
тільки на реальні шоки в розрізі країн; у випадку, коли з’являються
інфляційні диференціали як відображення відмінних преференцій у сфері
політики, то коливання курсів нівелюють їх наслідки. Фінансова
нестабільність так само має широкий набір проявів, однак найбільша
проблема так і залишилась. Відсутність емпіричних критерів системного
контролю за глобальною інфляцією призвела до того, що конкуренція за
статус резервних активів, проблеми контролю за національною інфляцію,
пошуки прив’язки валютних курсів тощо призвели до перекосів у
валютній структурі міжнародних трансакцій, посили залежність світу від
політики центрів емісії резервних валют. Проте найбільшою проблемою
цього стало те, що замість автоматичної корекції платіжних балансів з
допомогою плаваючих курсів та монетарної стабілізації економіки на
основі звільнення від зачарованого кола експорту/імпорту політики світ
розділився на валютні блоки, долаючи складний шлях від епохи високої і
нестабільної інфляції періоду 1970–1980-х, боргових криз 1980–1990-х до
сучасної моделі поширення принципу реалізації незалежним центральним
банком монетарної політики з пріоритетом цінової стабільності та
глобальної фінансової інтеграції.
Якщо прийняти до уваги глобальні трансформації у сфері
монетарних взаємин та фінансової інтеграції, то виникає питання, чи
відповідає насправді поточна ситуація якомусь певному відомому образу
міжнародної валютної системи?
З позиції підходів до інтерпретації фінансових трансформацій можна
побачити чіткий тренд від централізовано-урядової до децентралізованої
ринкової фінансової системи. З позиції підходів до інтерпретації зрушень
у сфері глобальних монетарних процесів чіткості в поглядах не існує.
Наприклад, згідно з аналізованим підходу БВ2 світ набагато більше
відповідає ознакам долароцентричної моделі з негнучкими валютними
курсами 549 (Бретон-вудська система), ніж Ямайської, незважаючи на те,
що курси між провідними валютами плаваючі, а кількість країн, що
офіційно переходять до плаваючого курсу зростає. Е. Роуз більш
категоричний, констатуючи, що сучасну модель слід називати “Бретон-
549 Dooley M., Folkerts-Landau D., Garber P. An Essay on the Revived Bretton Woods System // NBER Working
Paper. – 2003. – № 9971. // www.nber.org.; Dooley M., Folkerts-Landau D., Garber P. The Revived Bretton Woods
System: The Effects of Periphery Intervention and Reserve Management on Interest Rates and Exchange Rates Center
Countries // NBER Working Paper. – 2004. – № 10332. // www.nber.org.; Eichengreen B. Imbalances and the Lessons
of Bretton Woods // NBER Working Paper. – 2004. – № 10497. // www.nber.org.
491