Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

багатосторонні поступки. Наприклад, збалансування бюджету США
прив’язане до політичних ініціатив щодо продовження кількох військових
кампаній, структурні реформи в ЄС мають низьку політичну підтримку,
хоча залишаються актуальними навіть з внутрішньоєвропейських
міркувань, Японія намагається подолати наслідки десятиліття депресії, а
Китай – лідер нагромадження резервів – може розглядати політику
прискореного розвитку як передумову глобальної гегемонії. Іншим
проявом незначної вірогідності результативності міжнародних ініціатив з
подолання проблеми дисбалансів є наявність об’єктивних перешкод для
того, щоб зміна системи формування валютних курсів між США та Азією
дала вагомий результат.
Так, як видно з характеру запропонованих до реалізації напрямків та
сфер координації у сфері подолання проблеми дисбалансів, більшість з
них спрямовані щодо обмеження глобального сукупного попиту або ж,
принаймні, його реструктуризації. На це вказує те, що макрополітика
США повинна бути більш обмежувальною, тобто стати напряму фактором
рестрикції попиту на глобальному рівні та на рівні самих США. В цьому
випадку більш збалансований поточний рахунок повинен виступити
підґрунтям для врівноваження глобальних попиту та пропозиції. Проте
гнучкість валютного курсу вверх в Азії є іншим боком цього. Вона
повинна обмежити експансію глобальної ліквідності (уповільнити
зростання валютних резервів) та підвищити внутрішнє споживання, що в
сукупності дасть можливість для зниження рівня профіциту платіжного
балансу. Незважаючи на логічність такого підходу до подолання
проблеми дисбалансів, існують передумови для унеможливлення зведення
корекції дисбалансів до механічного обмеження глобального попиту 519 .
Знецінення долара ще не гарантує покращення ситуації з платіжним
балансом США, так само його різкий стрибок вгору та амбітні плани нової
Адміністрації Білого дому щодо підтримки фінансового сектору скоріше
консервує проблему зовнішньої нерівноваги. Якщо нові підходи до
розуміння процесу пристосування платіжного балансу до нових
рівноважних умов акцентують на фінансових аспектах цього процесу (про
519 Наприклад, А. Ферреро наголошує, що фіскальний фактор зовнішнього дефіциту США не є провідним
фактором погіршення платіжного балансу як тренду. В основі трендового погіршення перебувають фактори
диференціалів продуктивності праці та зміни в демографічних структурах США та за кордоном. Тобто, капітал
спрямовується до швидкозростаючих економік з більшою часткою молодого населення, чим вигідно
відрізняється США від решти розвинутих країн, що і є причиною довгострокового дефіциту та його млявого
реагування на зміни валютного курсу. Див.: Ferrero A. The Long-Run Determinants of the US External Imbalances
// Federal Reserve Bank of New York Staff Report. – 2007. – № 295. – Р. 1–51.
476