Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Попри сформований та широко представлений погляд на те, що збільшення суверенного попиту на активи у вигляді нагромадження валютних резервів та заснування відповідних фондів суверенного багатства дає змогу запобігати на рівні окремої країни валютнофінансовим кризам, такі тенденції почасти відображають певне розчарування в діяльності МВФ як глобального регулятора ліквідності та інституції, покликаної здійснювати кризовий менеджмент. Втім, аналіз попиту на кредити з боку МВФ та активізація його кредитних механізмів демонструють не зовсім чітку логіку повного уникнення співпраці з Фондом навіть в умовах гіпертрофії валютних резервів. По-перше, зберігається тенденція до реалізації своєрідних гібридних програм Standby та EFF, коли лінія відкривається, але країни наголошують на тому, що кошти повинні надходити тільки в разі потреби. Як не дивно, МВФ не привселюдно на це погоджується, оскільки іншого каналу впливу на ситуацію у нього не залишається: зберігається можливість хоч частково амортизувати шок в разі його настання. По-суті, це призводить до того, що МВФ розглядається як такий же інструмент страхування на випадок криз, яким є індивідуальне нагромадження резервів 504 . По-друге, існують чіткі свідчення на користь того, що стан глобальної економіки реально впливає на обсяги кредитів, що запитуються у МВФ. До найбільш інфлюєнтних факторів відносяться стан глобального бізнес-циклу, ціни на нафту та рівень процентних ставок 505 . Така закономірність не випадкова, оскільки перших два фактори пов’язують глобальний економічний клімат з національним платіжним балансом через мультиплікатор імпорту та шоки умов торгівлі, а останній через канал доступу до фінансування поточного рахунка з джерел глобальних фінансових ринків. Втім, факт неухильного падіння кількості фактично наданих кредитів, зростання їх обсягу, ризик нестачи ресурсів Фонду для реалізації кредитних ліній екстреного надання ліквідності в умовах глобальних криз на тлі низької завантаженості традиційних кредитних механізмів стає суперечливою рисою функціонування МВФ в сучасних умовах 506 . Більше 504 Cottarelli C., Giannini C. Inflation, Credibility, and the Role of International Monetary Fund // IMF Paper on Policy Analysis and Assessment. – 1998. – PPAA/98/12. – Р. 1–23.; Giannini C. “Enemy of None but a Common Friend of All”? An International Perspective on the Lender-of-Last-Resort Function // IMF Working Paper. – 1999. – WP/99/10. – Р. 1–58. 505 Elekdag S. How Does the Global Economic Environment Influence the Demand for IMF Resources // IMF Working Paper. – 2006. – WP/06/239. – P. 1–33. 506 Див. детальніше: Козюк В.В. Монетарні проблеми функціонування глобальної фінансової архітектури. – Тернопіль: Астон, 2005. – С. 333–362. 462
того, доларизація пасивів, детермінуючи підвищення вірогідності настання одразу валютних та фінансово-банківських криз, ставить питання про те, чи достатньо в центральних банків інструментів для того, щоб протистояти таким загрозам, і чи вистачить ресурсів у Фонду для боротьби із поширенням фінансових інфекцій, коли практично кожен регіон не гарантований від настання подвійних криз 507 . Природно, що з таких міркувань суверенний попит на активи не можна вважати нераціональною відповіддю на загрози у сфері фінансової глобалізації. Досягнутий рівень “озброєності” резервами вже дозволяє говорити про те, що виникла нова модель монетарного устрою світу, коли наднаціональні органи заміщені індивідуалізованими підходами до протистояння глобальним дестабілізаціям 508 . Водночас, такий індивідуальний погляд на проблему страхування від глобальних фінансових дестабілізацій викликає заперечення. Наприклад, порівняння втрат, яких зазнає країна від гіпертрофії валютних резервів, із вигодами збереження централізованої міжнародної системи кредитування останньої інстанції говорить про те, що повне покриття монетарними активами ризиків фінансових дестабілізацій, викликаних реверсами в потоках капіталів, не є оптимальним рішенням. Наявність певної централізації тут буде кращою альтернативою 509 . Аналогічний погляд представлений розвідкою Б. Ейченгріна, який констатує, що будь-які спроби регіональної централізації надлишкових валютних резервів з метою створення регіональної альтернативи централізованій міжнародній системі кредитування останньої інстанції не будуть ефективними. Використання надмірно нагромаджених монетарних активів у напрямку розвитку фінансових ринків дасть кращий результат, порівняно з їх використанням як джерел фінансування програм розвитку чи створення механізмів регіональної альтернативи МВФ 510 . Якщо прийняти до уваги наявність чіткого регіонального паттерну поширення валютно-фінансових дестабілізацій 511 , то регіональні ініціативи зі створення систем 507 Jeanne O., Wyplosz Ch. The International Lender of Last Resort: How Large Is Large Enough? // IMF Working Paper. – 2001. – WP/01/76. – Р. 1–37. 508 Aizenman J. Large Hoarding of International Reserves and the Emerging Global Economic Architecture // NBER Working Paper. – 2007. – № 13277. – P. 1–19. 509 Lee J. Insurance Value of International Reserves: An Option Pricing Approach // IMF Working Paper. – 2004. – WP/04/175. // www.imf.org. 510 Eichengreen B. Insurance Underwriter of Financial Development Fund: What Role for Reserve Pooling in Latin America? // NBER Working Paper. – 2006. – № 12451. – Р. 1–50. 511 Про проблему регіоналізації валютних криз див.: Glick R., Rose A. Contagion and Trade: Why are Currency Crises Regional // CEPR Discussion Paper. – 1998. – № 1947. // www.cepr.org.; Fratzscher M. On Currency Crises and Contagion // ECB Working Paper. – 2002. – № 139. – Р. 5–30. 463
- Page 411 and 412: виконуватись шляхо
- Page 413 and 414: Рис. 6.13. Модель GСM-RA.
- Page 415 and 416: відповідно, негати
- Page 417 and 418: Дисперсія ВВП Дисп
- Page 419 and 420: підґрунтя. Вперте н
- Page 421 and 422: не були адитивними
- Page 423 and 424: • умовні пенсійні
- Page 425 and 426: глобальному попиті
- Page 427 and 428: • брак транспарент
- Page 429 and 430: Таблиця 6.19. Фонди с
- Page 431 and 432: Це означає, що масш
- Page 433 and 434: заниження курсу, ве
- Page 435 and 436: періодом, а також д
- Page 437 and 438: глобальних фінансо
- Page 439 and 440: домінує вкладання
- Page 441 and 442: • фінансова глобал
- Page 443 and 444: хрестоматійною, де
- Page 445 and 446: сфері фінансових д
- Page 447 and 448: внаслідок яких дис
- Page 449 and 450: масштаб економік о
- Page 451 and 452: По-четверте, вищена
- Page 453 and 454: Як вже зазначалось
- Page 455 and 456: Зростання глобальн
- Page 457 and 458: • інші країни стик
- Page 459 and 460: Продовження табл. 6.
- Page 461: В умовах глобально
- Page 465 and 466: Рис. 6.21. Макромодел
- Page 467 and 468: Ця ітераційність м
- Page 469 and 470: практично усіх нов
- Page 471 and 472: Втім, не можна викл
- Page 473 and 474: Таблиця 6.24. Перероз
- Page 475 and 476: Глобальний баланс
- Page 477 and 478: що вже йшлося), то п
- Page 479 and 480: заощаджень зростає
- Page 481 and 482: • виникнення конку
- Page 483 and 484: надходжень бракува
- Page 485 and 486: Глобалізаці, лібер
- Page 487 and 488: Глобальна та євро К
- Page 489 and 490: неперервності ринк
- Page 491 and 492: обмежень на монета
- Page 493 and 494: порядку варто визн
- Page 495 and 496: автоматичного функ
- Page 497 and 498: суперечностей, які
- Page 499 and 500: вже згаданою пробл
- Page 501 and 502: найпростіший спосі
- Page 503 and 504: виводити на передн
- Page 505 and 506: балансу в одних та
- Page 507 and 508: центробанку в межа
- Page 509 and 510: Тут яскраво просте
- Page 511 and 512: виражену процикліч
Попри сформований та широко представлений погляд на те, що<br />
збільшення суверенного попиту на активи у вигляді нагромадження<br />
валютних резервів та заснування відповідних фондів суверенного<br />
багатства дає змогу запобігати на рівні окремої країни валютнофінансовим<br />
кризам, такі тенденції почасти відображають певне<br />
розчарування в діяльності МВФ як глобального регулятора ліквідності та<br />
інституції, покликаної здійснювати кризовий менеджмент. Втім, аналіз<br />
попиту на кредити з боку МВФ та активізація його кредитних механізмів<br />
демонструють не зовсім чітку логіку повного уникнення співпраці з<br />
Фондом навіть в умовах гіпертрофії валютних резервів. По-перше,<br />
зберігається тенденція до реалізації своєрідних гібридних програм Standby<br />
та EFF, коли лінія відкривається, але країни наголошують на тому, що<br />
кошти повинні надходити тільки в разі потреби. Як не дивно, МВФ не<br />
привселюдно на це погоджується, оскільки іншого каналу впливу на<br />
ситуацію у нього не залишається: зберігається можливість хоч частково<br />
амортизувати шок в разі його настання. По-суті, це призводить до того,<br />
що МВФ розглядається як такий же інструмент страхування на випадок<br />
криз, яким є індивідуальне нагромадження резервів 504 . По-друге, існують<br />
чіткі свідчення на користь того, що стан глобальної економіки реально<br />
впливає на обсяги кредитів, що запитуються у МВФ. До найбільш<br />
інфлюєнтних факторів відносяться стан глобального бізнес-циклу, ціни на<br />
нафту та рівень процентних ставок 505 . Така закономірність не випадкова,<br />
оскільки перших два фактори пов’язують глобальний економічний клімат<br />
з національним платіжним балансом через мультиплікатор імпорту та<br />
шоки умов торгівлі, а останній через канал доступу до фінансування<br />
поточного рахунка з джерел глобальних фінансових ринків.<br />
Втім, факт неухильного падіння кількості фактично наданих<br />
кредитів, зростання їх обсягу, ризик нестачи ресурсів Фонду для реалізації<br />
кредитних ліній екстреного надання ліквідності в умовах глобальних криз<br />
на тлі низької завантаженості традиційних кредитних механізмів стає<br />
суперечливою рисою функціонування МВФ в сучасних умовах 506 . Більше<br />
504<br />
Cottarelli C., Giannini C. Inflation, Credibility, and the Role of International Monetary Fund // IMF Paper on Policy<br />
Analysis and Assessment. – 1998. – PPAA/98/12. – Р. 1–23.; Giannini C. “Enemy of None but a Common Friend of<br />
All”? An International Perspective on the Lender-of-Last-Resort Function // IMF Working Paper. – 1999. – WP/99/10. –<br />
Р. 1–58.<br />
505<br />
Elekdag S. How Does the Global Economic Environment Influence the Demand for IMF Resources // IMF Working<br />
Paper. – 2006. – WP/06/239. – P. 1–33.<br />
506<br />
Див. детальніше: Козюк В.В. Монетарні проблеми функціонування глобальної фінансової архітектури. –<br />
Тернопіль: Астон, 2005. – С. 333–362.<br />
462
Change language