Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

• при збереженні низьких глобальних процентних ставок вони
перетворюються на від’ємні з врахуванням динаміки цін на первинні ресурси.
Це змінює баланс вигод між позичальниками та кредиторами та призводить
до того, що вартість фінансових та реальних активів суттєво девальвує,
порівняно з вартістю первинних ресурсів. Наслідком такої ситуації може бути
фінансова дестабілізація у вигляді завищеного попиту на активи країнекспортерів
первинних ресурсів, виходу капіталів з ринків країн-імпортерів
ресурсів, однак при збереженні попиту на високоякісні активи розвинутих
країн як наслідок рецикляції експортних надходжень. Протилежна картина
відбуватиметься у випадку падіння цін на первинні ресурси. Виведення
капіталів з країн-експортерів таких ресурсів буде справляти дестабілізуючий
вплив на світ, а процентні ставки в умовах значного падіння вартості
первинних ресурсів можуть виявитись відносно завищеними;
• зростання цін на світових ринках не гарантує корекції платіжних
позицій у країнах-імпортерах. Механізм корекції відомий за такими
ланками: а) у випадку профіцитної країни “зростання цін на імпортовані
первинні ресурси – прискорення внутрішньої інфляції та зміна умов торгівлі
– корекція платіжного балансу”; б) у випадку дефіцитної країни “зростання
цін на первинні ресурси – ризик прискорення внутрішньої інфляції – більш
жорстка монетарна політика – корекція платіжного балансу”. Втім, завядки
специфіці сучасних глобальних трансформацій ситуація може відрізнятись
від наведеного алгоритму. Так, у випадку дефіцитної країни-імпортера
первинних ресурсів, яка генерує високоякісні активи, платіжний баланс
може ще більше погіршитись, через зростання вартості імпорту і через
додатковий попит на активи. У випадку профіцитної країни-імпортера,
платіжний баланс може зазнати корекції, але в умовах конкуретного
нагромадження резервів це не гарантує його наближення до нуля у світлі
того, що у дефіцитної країни він також погіршується.
Такі несприятливі закономірності в сукупності із прискоренням
глобальної інфляції різко актуалізують питання про характер відповіді
центральних банків. У традиційному розумінні вищі процентні ставки та
коливання валютного курсу могли би вважатись дієвими інструментами
подолання проблеми. Поява феномена проциклічності фінансової системи,
втім, робить відносними наслідки від застосування цих інструментів
макрополітики. Перш за все, у випадку негативної фази фінансового
циклу підвищення ставок може ще гірше відобразитись на інвестиціях та
доході, а у випадку фази буму можливі різкі обвали на фінансових ринках.
460