Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Як вже зазначалось у розд. 3, зростання глобальних валютних
резервів стає причиною зростання цін на первинні ресурси. Фактично, це
означає, що усі монетарні похідні глобальних фінансових дисбалансів
стають причиною експансії глобального попиту і глобальної інфляції у
вигляді стрімкого зростання цін на первинні ресурси. Те, що таке
зростання цін є феноменом попиту, як ми вже доводили з огляду на
адитивний характер щодо нього з боку платіжних контр-позицій, має й
інші підтвердження 499 . Аналіз зв’язку між динамікою ставки LIBOR та
індексом нафтових цін, індексом цін не-нафтових первинних ресурсів,
індексом ціни золота та узагальненим індексом цін первинних ресурсів
(CRB-індекс) дає чітке розуміння того, що низькі ставки супроводжуються
більш суттєвою інфляцією світових цін на ринках первинних ресурсів, а
вищі – навпаки 500 . Незважаючи на те, що тут не робиться акцент на
глобальних дисбалансах, а тільки на ступені м’якості монетарної
політики, можна побачити, що у глобальному контексті остання
стикається з феноменом остаточної обмеженості ресурсів, як це показано
в порівнянні моделей “дві економіки” та “глобальної економіки” (розд. 3).
З огляду на те, що глобально низькі ставки породжуються не просто
намірами провідних центробанків, а стають результатом взаємодії
платіжних балансів та валютних резервів країн з протилежними
платіжними позиціями в умовах трансформації фінансового сектору, на
платіжні дисбаланси можна покласти усю відповідальність за інфляцію
світових цін на первинні ресурси. Зокрема, у поведінці вищезазначених
індексів простежується чітка спільна компонента, дія якої посилюється
мірою їх зростання. У свою чергу, зростання індексу цін на ненафтові
первинні ресурси та CRB-індексу відбувається повільніше за зростання
спільного тренду, а зростання індексу цін на нафту та золото – вище 501 . З
одного боку, це можна пояснити тим, що ціноутворення на нафту та
золото реактивніше, оскільки ці ринки найбільш чутливі до глобальних
макрофінансових коливань. З іншого боку, це є опосередкованим
499 Helbling Th., Mercer-Blackman V., Ceng K. Commodities Boom: Riding a Wave // IMF Finance and Development. –
2008. – March. – P. 10–15. Незважаючи на те, що в цьому дослідженні також аналізуються фактори пропозиції,
які підсилюють інфляційний ефект у сфері вартості первинних ресурсів, глобальний попит розглядається як
потужна детермінанта, яка виявила глибокі диспропорції та структурну незбалансованість глобальної
пропозиції первинних ресурсів, починаючи від старіння капіталу в цих секторах, закінчуючи проблемами
інституціональної організації ринків.
500 Krichene N. Recent Inflationary Trends in World Commodities Markets // IMF Working Paper. – 2008. –
WP/08/130. – P. 1–26. Тут підкреслюється, що феномен зростання цін на первинні ресурси є саме шоком на
стороні попиту, а не пропозиції, як це було у 1973 р. та пізніше.
501 Ibid. – P. 18.
453