Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

для внутрішнього обігу. Таке виняткове становище долара якісно
відрізняє ситуацію з дефіцитом платіжного балансу в інших країнах, де
його фінансування повинно відбуватись за рахунок припливу капіталів чи
збільшення зовнішнього боргу. Різниця в емісійних наслідках для
глобальної економіки від характеру покриття дефіциту платежів залежно
від того, чи є валюта резервною, чи ні, є давно відомою економічній науці,
що пов’язано із жвавими дискусіями періоду розпаду Бретон-вудської
системи. Акцент на проблемі доларового нависання як головного
дестабілізатора інфляційних процесів у світі посилився наприкінці 1990-х
років 496 , однак дезінфляційні тенденції того періоду у всьому світі
спонукали до розуміння доларової експансії як відкладеної інфляції.
Прогрес глобалізації та бурхливий розвиток фінансових ринків
окреслив нові можливості комбінацій макроекономічних змінних
зовнішнього сектору економіки США: поєднання прогресуючого дефіциту
зі зростанням курсу долара внаслідок припливу капіталів. Консервація
платіжного дефіциту почала сприйматися як ситуація, коли лінія
зовнішніх бюджетних обмежень економіки США стає умовною. Прямо
інфляційні наслідки для глобальної економіки тут не виводяться, тим
самим вступаючи в суперечність з позицією про те, що втрата ролі
“локомотива” глобальної економіки наражає світ на глобальну
дефляцію 497 в умовах, коли не буде знайдено альтернативи США у сфері
попиту. Тут простежується спроба показати, що зовнішні ефекти від
дефіциту платіжного балансу США актуалізуються у поєднанні з
ситуацією у світі. Врахування дефіцитних і профіцитних країн одразу
окремим дослідникам дає змогу побачити в ситуації, що склалась,
глобальну схему Понзі. “Дефіцит платіжного балансу США – збільшення
резервів в Азії – попит на американські боргові інструменти – сприяння
високому курсу долара та низьким ставкам – зростання споживання та
можливостей фінансувати дефіцит бюджету США – економічне зростання
США – дефіцит платіжного балансу США” 498 . Втім, такий погляд,
скоріше, акцентує на проблемі вартості фінансових активів та пасивів
учасників глобальної схеми Понзі, яка може бути відкоректована через
зміни валютного курсу. Проте, виокремлення такого елементу як низькі
процентні ставки одразу дає змогу будувати іншу логічну послідовність з
точки зору монетарної політики та глобальних кондицій попиту.
496
Абалкин Л. Ещё раз о бегстве капитала из России // Деньги и кредит. – 2000. – № 2. – С. 24–30.
497
Reserve Bank of Asia: Institutional Framework for Regional Monetary and Financial Cooperation // RIS Policy
Briefs. – 2003. – № 3. – Р. 1–4.
498
Disyatat P. Rationalizing Asia’s Foreign Reserves Build-Up // Bank of Thailand Economic Monitor. – 2003. – Dec. –
P. 3.
452