Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

По-четверте, вищенаведений аналіз дещо обмежений біполярними
рамками. Точніша картина з’являється тоді, коли ми подивимось на
труднощі, з якими євро торує собі шлях у міжнародній валютній системі,
крізь призму виняткового становища азійських експортерів (перш за все
Китаю) та інших профіцитних країн. Якщо конкуренція між доларом та
євро також не позбавлена дестабілізуючих наслідків, то чому не вийти за
рамки біполярності, посиливши значення валют, які ще недавно вважалися
значими (британський фунт, швейцарський франк, єна), чи завдяки
величезним профіцитам поточного рахунка та валютним резервам можуть
претендувати на цю роль (тут принагідно загадати амбіці юаня та рубля). З
відси випливає, що диверсифікація може торкнутися ширшого кола валют,
ніж євро, завдяки чому європейська економіка не наражатиметься на значні
ризики переоцінки євро, а американська макроекономічна політика стане
менш беззастережна щодо стану платіжного балансу. Однак проблема
полягає в тому, що в умовах конкурентного нагромадження резервів та
прив’язки до долара умови глобальної конкуренції стають настільки
жорсткими завдяки дешевим товарам з Азії та високим цінам на
енергоносії, що практично будь-хто з потенційних кандидатів на
актуалізацію ефекту диверсифікації не бажає, щоб саме у його валюту був
скерований вектор такої диверсифікації. Основна причина:
підвищувальний тиск на курс і, як наслідок, посилення конкуренції з боку
країн з надлишком трудових ресурсів та капіталу. З відси – дилема:
формується тенденція до консервування дисбалансів та закликів обмежити
падіння долара всупереч рівню платіжного дефіциту США.
Отже, з точки зору міжнародної валютної системи основна загроза
для стабільності з боку нагромаджених дисбалансів полягає у тому, що не
існує чіткого варіанта виходу із ситуації, що склалась, у рамках чинного
монетарного устрою світу. Це можна не вважати проблемою, якщо ризики
та загрози не проявлені, але якщо вони проявляться, наприклад, у вигляді
різкого зростання цін на первинні ресурси та глобальної інфляції, чи обвалу
ринків внаслідок колапсу ліквідності, то вихід із ситуації буде складніший і
супроводжуватиметься вищими втратами добробуту у світі.
Глобальні дисбаланси як грошова ілюзія. Постановка питання про
те, що дисбаланси є загрозою глобальній монетарній стабільності
здебільшого пов’язується з рівнем платіжного дефіциту США. Мається на
увазі традиційна для міжнародної монетарної економіки схема, яка
передбачає покриття дефіциту платежів США у валюті, яку вони емітують
451