Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

якого сформувалася довіра, з допомогою посилення рестрикційності
політики – тобто за рахунок підвищення процентних ставок.
По-друге, спостерігається розрив зв’язків між інфляцією та діловим
циклом. З точки зору ортодоксальної макроекономічної теорії, зростання
інфляції відбувається у випадку наближення фактичного ВВП до
потенційного, тобто в умовах, коли спостерігається економічне зростання,
яке призводить за завантаження виробничих потужностей, збільшення
граничних витрат тощо. У випадку ж негативної різниці між потенційним
та фактичним ВВП, повинно відбуватись падіння інфляції. Тобто повинна
бути кореляція між динамікою ВВП та динамікою цін. Відповідно до
зростання інфляції центробанк починає здійснювати рестрикційну
політику, яка призводить до відхилення фактичного ВВП від
потенційного, що спонукає інфляцію знижуватись, і з’являється від’ємна
кореляція між даними показниками 25 . Додатковий фактор, що мав би
утверджувати таку залежність, – неокейнсіанське розуміння ефекту
«змащення керма» (greasy wheel), коли центральний банк повинен обирати
за цільову інфляцію параметр динаміки індексу споживчих цін, що є
вищим від нуля 26 . Для проциклічності у зв’язках між інфляцією і ВВП
таке бачення важливе з міркувань того, що центральний банк повинен
пристосовуватись до шоку, реагуючи на зміни в сукупній пропозиції
відповідними змінами монетарних інструментів, які би вплинули на
врівноваження такої зміни з боку сукупного попиту. Внаслідок цього,
зв’язок між інфляцією та ВВП на певній стадії циклу повинен бути
позитивний, а не певній – негативний. Оскільки розігріти економіку
теоретично важче, і з цим погоджуються навіть представники
кейнсіанського напрямку (ціни та зарплати нееластичні вниз, але
еластичні вверх), то формуватиметься домінування тої частини зв’язків
між інфляцією та ВВП, яка репрезентується від’ємною кореляцією.
Щодо емпіричних аспектів таких зв’язків, то, наприклад, якщо в
США впродовж 1971–1985 рр. коефіцієнт кореляції між інфляцією та ВВП
становив -0,57, то за період 1986–2006 рр. -0,27 27 . У ширшому контексті
25
Наприклад, саме таке теоретичне розуміння зв’язків між даними макроекономічними параметрами
представлене у дослідженні: Ihrig J., Marquez J. An Empirical analysis of Inflation in OECD Countries // FRS
International Finance Discussion Papers. – 2003. – № 765. – P. 1–60.
26
Akerlof G., Dickens W., Perry G. The Macroeconomics of Low Inflation // Brooking Papers of Economic Activity. –
1996. – № 1. – Р. 1–76.
27
Обраховано на основі даних: Ihrig J., Marquez J. An Empirical analysis of Inflation in OECD Countries // FRS
International Finance Discussion Papers. – 2003. – № 765. – А1.; World Economic Outlook. IMF. – IMF. – Wash.
D.C., 2004. – P. 184 – 185.; World Economic Outlook. IMF. – IMF. – Wash. D.C., 2006. – P. 188 – 189.
45