Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
ринках 489 . У свою чергу, Б. Ейченгрін та М. Фландрю констатують, що спиратись на ефект мережі в процесах формування ключових валют дуже ризиково, що підтверджують міжвоєнним досвідом монетарної історії світу. Зростання частки долара в тогочасних валютних резервах датується 1920-ми роками, що йде всупереч з усталеною думкою про актуальність ефекту мережі на користь тогочасного британського фунта 490 . З іншого боку, макрофінансова гравітація у вигляді значення коливань процентних ставок та потоків капіталу може суттєво відхиляти фактичний вибір від оптимального у сфері орієнтації на одну з ключових валют. По-перше, виникнення феномена широких оптимальних валютних зон демонструє, що валютний блок не становить гомогенну цілісність з точки зору домінування реальних процесів над номінальними і не виключає наявності короткострокових вигод від прив’язки до валюти, яка є ключовою для іншої широкої оптимальної валютної зони. Наприклад, у випадку, коли країна орієнтується на валюту іншого блоку, курс якої падає, вона ризикує наразитись на внутрішню інфляцію, оскільки конкурентні переваги на ринку “свого” блоку (окресленого торговельною та фінансовою гравітацією) посилюються, а на ринку “чужого” зберігаються. Перегрів економіки може стати прямим наслідком такого неадекватного вибору, хоча в короткостроковій перспективі він може приносити певний результат у вигляді зростання ВВП. У випадку, коли країна орієнтується на зростаючу валюту, вона може наразитися на дефляцію та рецесію. Алгоритм той самий, тільки діє навпаки. В обох випадках реальні фактори будуть діяти в одному напрямку (девальвація валюти прив’язки (ревальвація)/перегрів кон’юнктури (охолодження кон’юнктури)), а макрофінансові можуть діяти в іншому. Зокрема, це стосується припливу капіталів, що може як прискорити перегрів економіки, так і запобігти йому. Відплив капіталів також може як спровокувати валютно-фінансову кризу, так і зпобігти перегріву кон’юнктури 491 . Проте ризик, на який наражає себе країна від цього не зникає. Ця закономірність найбільш актуальна для невеликих країн. У випадку, коли в цю “гру” втягуються такі країни, як Китай, Південна Корея, Індія чи Бразилія ситуація радикально змінюється, оскільки 489 Ми вже зазначали, що ефект мережі як аргумент на корсть долара найбільшою мірою обстоююється в працях Р.Маккіннона. Пряма протилежність ефекту мережі – ефект диверсифікації, який грає на користь євро. 490 Eichengreen B., Flandru M. The Rise and Fall of the Dollar, or When Did the Dollar Replace Sterling as the Leading International Currency? // NBER Working Paper. – 2008. – № 14154. // www.nber.org. 491 Цей підхід ми запропонували для пояснення того, чому регіональна інтеграція, яка передбачає симетрію торговельної та монетарної орієнтації на “центр” валютного блоку, в умовах сучасних глобальних монетарних та фінансових процесів може бути бажаніша, ніж орієнтація на диверсифікацію зовнішньоекономічних зв’язків, яка порушує таку симетрію. Див.: Козюк В. В. Диверсифікація чи регіональна інтеграція як зовнішньоекономічні орієнтири країни: аналіз з позиції монетарних проблем глобалізації // Світ фінансів. – 2005. – Вип. 3-4. – С. 186–196. 448
масштаб економік одразу перетворює загрози та можливості, які отримуються від орієнтиру на ту чи іншу ключову валюту, на джерела потужних зовнішніх ефектів. Останні можуть підсилювати негативні ринкові тенденції у сфері дисбалансів або запобігати появі позитивних. По-друге, глобальна економіка вийшла на такий рівень розвитку, що модель двосторонніх зв’язків як основа оптимального вибору ключової валюти може не дати чіткої відповіді на те, якою повинна бути міжнародна валютна система. Так, домінування долара як валюти деномінації світової торгівлі первинними ресурсами створює ситуацію, коли країни периферії потрапляють у більш виразну залежність від монетарного курсу ФРС, порівняно з тим, якою мала би бути така залежність, виходячи з рівня двосторонніх зв’язків із США 492 . Подібний висновок роблять і інші економісти. Макрополітика країни з ключовою валютою справляє глибокий вплив на решту світу, а її шоки більшою мірою дестабілізують світову економіку, порівняно з випадком, коли країни мають подібні масштаби, але відрізняються за ступенем зовнішнього застосування своїх платіжних засобів. Тоді, країна з ключовою валютою також стає вразливою до шоків екзогенного попиту на її активи, що ставить споживання під ризик 493 , а відтак і ризик економічного зростання торговельних партнерів. Більш гнучкий валютний курс дасть змогу уникати надмірної залежності одразу і від шоків на світових ринках первинних ресурсів, і від політики ФРС. Однак, якщо країни тяжіють до жорсткої прив’язки, ступінь вразливості до дій останньої підвищується, опосередковано визначаючи додатковий попит на валютні резерви. За таких обставин будь-які зміни у ставленні провідних світових експортерів первинних ресурсів до валюти, у якій здійснюється торгівля останніми, та рішення країн щодо вибору режиму валютного курсу (відхід від режимів з обмеженими коливаннями до гнучких) одразу позначиться на характері співвідношення між попитом на долари та євро і, відповідно, процентних ставках і цінах активів. 492 Goldberg L., Tille C. Macroeconomic Interdependence and the International Role of the Dollar // NBER Working Paper. – 2008. – № 13820. // www.nber.org. Це дослідження підтверджує фінансовий вимір проблеми нелінійного зв’язку між рівнем двосторонньої інтеграції з США та ступенем впливу на країну з боку монетарного курсу ФРС. Так, остання набагато більше впливає на поведінку ринку акцій тих країни, які більше інтегровані з глобальною економікою. Див.: Ehrmen M., Fratzscher M. Global Financial Transmissions of Monetary Policy Shocks // ECB Working Papers. – 2006. – № 616. – Р. 5–53. 493 Canzoneri M., Cumby R., Diba B., Lopez-Salido D. The Macroeconomic Implications of Key Currency // NBER Working Paper. – 2008. – № 14242. // www.nber.org. 449
- Page 397 and 398: Зростання резервів
- Page 399 and 400: заробітної плати, п
- Page 401 and 402: Втім, потрібно висл
- Page 403 and 404: середовищі створює
- Page 405 and 406: Іншим суттєвим асп
- Page 407 and 408: країн є свідченням
- Page 409 and 410: У результаті погли
- Page 411 and 412: виконуватись шляхо
- Page 413 and 414: Рис. 6.13. Модель GСM-RA.
- Page 415 and 416: відповідно, негати
- Page 417 and 418: Дисперсія ВВП Дисп
- Page 419 and 420: підґрунтя. Вперте н
- Page 421 and 422: не були адитивними
- Page 423 and 424: • умовні пенсійні
- Page 425 and 426: глобальному попиті
- Page 427 and 428: • брак транспарент
- Page 429 and 430: Таблиця 6.19. Фонди с
- Page 431 and 432: Це означає, що масш
- Page 433 and 434: заниження курсу, ве
- Page 435 and 436: періодом, а також д
- Page 437 and 438: глобальних фінансо
- Page 439 and 440: домінує вкладання
- Page 441 and 442: • фінансова глобал
- Page 443 and 444: хрестоматійною, де
- Page 445 and 446: сфері фінансових д
- Page 447: внаслідок яких дис
- Page 451 and 452: По-четверте, вищена
- Page 453 and 454: Як вже зазначалось
- Page 455 and 456: Зростання глобальн
- Page 457 and 458: • інші країни стик
- Page 459 and 460: Продовження табл. 6.
- Page 461 and 462: В умовах глобально
- Page 463 and 464: того, доларизація п
- Page 465 and 466: Рис. 6.21. Макромодел
- Page 467 and 468: Ця ітераційність м
- Page 469 and 470: практично усіх нов
- Page 471 and 472: Втім, не можна викл
- Page 473 and 474: Таблиця 6.24. Перероз
- Page 475 and 476: Глобальний баланс
- Page 477 and 478: що вже йшлося), то п
- Page 479 and 480: заощаджень зростає
- Page 481 and 482: • виникнення конку
- Page 483 and 484: надходжень бракува
- Page 485 and 486: Глобалізаці, лібер
- Page 487 and 488: Глобальна та євро К
- Page 489 and 490: неперервності ринк
- Page 491 and 492: обмежень на монета
- Page 493 and 494: порядку варто визн
- Page 495 and 496: автоматичного функ
- Page 497 and 498: суперечностей, які
ринках 489 . У свою чергу, Б. Ейченгрін та М. Фландрю констатують, що<br />
спиратись на ефект мережі в процесах формування ключових валют дуже<br />
ризиково, що підтверджують міжвоєнним досвідом монетарної історії<br />
світу. Зростання частки долара в тогочасних валютних резервах датується<br />
1920-ми роками, що йде всупереч з усталеною думкою про актуальність<br />
ефекту мережі на користь тогочасного британського фунта 490 . З іншого<br />
боку, макрофінансова гравітація у вигляді значення коливань процентних<br />
ставок та потоків капіталу може суттєво відхиляти фактичний вибір від<br />
оптимального у сфері орієнтації на одну з ключових валют.<br />
По-перше, виникнення феномена широких оптимальних валютних<br />
зон демонструє, що валютний блок не становить гомогенну цілісність з<br />
точки зору домінування реальних процесів над номінальними і не<br />
виключає наявності короткострокових вигод від прив’язки до валюти, яка<br />
є ключовою для іншої широкої оптимальної валютної зони. Наприклад, у<br />
випадку, коли країна орієнтується на валюту іншого блоку, курс якої<br />
падає, вона ризикує наразитись на внутрішню інфляцію, оскільки<br />
конкурентні переваги на ринку “свого” блоку (окресленого торговельною<br />
та фінансовою гравітацією) посилюються, а на ринку “чужого”<br />
зберігаються. Перегрів економіки може стати прямим наслідком такого<br />
неадекватного вибору, хоча в короткостроковій перспективі він може<br />
приносити певний результат у вигляді зростання ВВП. У випадку, коли<br />
країна орієнтується на зростаючу валюту, вона може наразитися на<br />
дефляцію та рецесію. Алгоритм той самий, тільки діє навпаки. В обох<br />
випадках реальні фактори будуть діяти в одному напрямку (девальвація<br />
валюти прив’язки (ревальвація)/перегрів кон’юнктури (охолодження<br />
кон’юнктури)), а макрофінансові можуть діяти в іншому. Зокрема, це<br />
стосується припливу капіталів, що може як прискорити перегрів<br />
економіки, так і запобігти йому. Відплив капіталів також може як<br />
спровокувати валютно-фінансову кризу, так і зпобігти перегріву<br />
кон’юнктури 491 . Проте ризик, на який наражає себе країна від цього не<br />
зникає. Ця закономірність найбільш актуальна для невеликих країн. У<br />
випадку, коли в цю “гру” втягуються такі країни, як Китай, Південна<br />
Корея, Індія чи Бразилія ситуація радикально змінюється, оскільки<br />
489 Ми вже зазначали, що ефект мережі як аргумент на корсть долара найбільшою мірою обстоююється в<br />
працях Р.Маккіннона. Пряма протилежність ефекту мережі – ефект диверсифікації, який грає на користь євро.<br />
490 Eichengreen B., Flandru M. The Rise and Fall of the Dollar, or When Did the Dollar Replace Sterling as the Leading<br />
International Currency? // NBER Working Paper. – 2008. – № 14154. // www.nber.org.<br />
491 Цей підхід ми запропонували для пояснення того, чому регіональна інтеграція, яка передбачає симетрію<br />
торговельної та монетарної орієнтації на “центр” валютного блоку, в умовах сучасних глобальних монетарних<br />
та фінансових процесів може бути бажаніша, ніж орієнтація на диверсифікацію зовнішньоекономічних зв’язків,<br />
яка порушує таку симетрію. Див.: Козюк В. В. Диверсифікація чи регіональна інтеграція як<br />
зовнішньоекономічні орієнтири країни: аналіз з позиції монетарних проблем глобалізації // Світ фінансів. –<br />
2005. – Вип. 3-4. – С. 186–196.<br />
448
Change language