Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

домінує вкладання коштів у інструменти з фіксованим доходом. Якщо
експансію дефіциту поточного рахунка у 1990-х можна було би пояснити
з позиції нової економіки, то ситуація у 2000-х явно відрізняється;
• фінансова система США розглядається як глобальна корпорація. З
огляду на розвиток та модернізацію фінансової системи США остання
спроможна здійснювати глобальну портфельну сегментацію та
диверсифікацію. Вона пропонує високоліквідні та надійні зобов’язання,
які перекриваються вкладеннями у більш ризикові активи з усього світу.
Підтвердженням цього є те, що практично за весь час, починаючи з 1980-х
років, аж до 2006 р. (крім 1998 р.) чистий інвестиційний дохід США
залишався позитивним і коливався на рівні 10-50 млрд. дол. Найцікавіше
те, що коливання в часі цього показника абсолютно не корелюють з
динамікою дефіциту платіжного балансу. Завдяки таким можливостям
фінансової системи, останній не повинен розглядатись як індикатор
вразливості американської економіки і, тим більше, як причина глобальної
фінансової дестабілізації. Інший вираз цього погляду – спроба В. Б’ютера
інтерпретувати приховані можливості американської конкуренції, яка є
чимось більшим за конкуренцію на ринку благ, що віддзеркалюється в
балансі експорту та імпорту. Згідно з ним США надають світу послуги у
вигляді ліквідності, страхування (збереження) вартості та організаційнотехнологічних
ноу-хау. Іншим боком цього є виконання доларом функції
резервної валюти, зростаючий попит на боргові інструменти уряду та
масштабні ПІІ 472 . Таке бачення суттєво підриває економічне розуміння
платіжного балансу як категорії 473 , але демонструє, чому глобальний
монетарний статус долара разом із розвитком фінансової системи
створюють передумови для уможливлення поєднання платіжного
дефіциту з фінансовою стабільністю. Тут можна побачити сервісну
інтерпретацію значного екзогенного попиту на американські активи в
сукупності з вивозом капіталу з самих США. Як не дивно, але такий
погляд контрастує з вищерозглянутим. У випадку, якби нова економіка
створювала такі значні переваги від інвестицій у доларові активи, тоді
472
Buiter W. “Dark Matter or Cold Fusion?” // Goldman Sachs Global Economic Paper. – 2006. – №136. //
www.golmansachs.org.
473
На перший погляд прийняти дану позицію дуже важко, оскільки вона змінює розуміння конкуренції як такої.
Якщо в традиційній інтерпретації конкурують між собою виробники, а товари є більш, або менш
конкурентоспроможними, то таку інтерпретацію слід вважати спробою вийти за дані рамки. Поширення
відносин конкуренції на держави-нації у вигляді «податкової конкуренції», «конкуренції за місця розташування
бізнесу» тощо є відображенням того, як глобалізація спонукає до розгляду конкуренції на системному рівні, а
не на рівні окремих ринків.
439