Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

заниження курсу, величині втрат від конкурентної стерилізації валютних
резервів, структурних характеристик економіки (гнучкість ринків праці,
можливості обмеження витрат на оплату праці тощо). Саме тут виникає
проблема, коли погіршення конкурентоспроможності через підвищення
реального ефективного курсу заохочуватиме подальше нагромадження
валютних резервів та активів фондів суверенного багатства.
Погіршення економічної ситуації в Європі та можливостей США
позичати за кордоном в умовах іпотечної кризи не виключає, що
сповільнення глобального економічного зростання може призвести до
уповільнення зростання цін на нафту. Якщо це позначиться на масштабах
платіжних профіцитів нафто-експортерів, то поточні рахунки в Азії
можуть тільки покращитись. Цей приклад ілюструє, що фонди
суверенного багатства суттєво викривлюють глобальні монетарні процеси
і їхня експансія, як і експансія валютних резервів, можлива тільки в
умовах надмірно ліквідного глобального макрофінансового середовища, в
якому фінансові дисбаланси є структурним елементом.
Глобальна криза ліквідності змінила ситуацію у фінансовій системі.
Замість надмірної ліквідності та експансії попиту економіка опинилась у
стані стискання глобального споживання, інвестицій та потоків капіталу.
В результаті падіння цін на первинні ресурси та активи одразу зруйнувало
базу для найближчої експансії цих фондів, тим самим підкріплюючи
позицію, яка наголошує на ризиках з боку їхньої діяльності. Так, в умовах
експансії глобальної ліквідності фонди суверенного багатства тільки
розігрівають глобальний попит на активи, а в умовах глобальної кризи
вони виявляються неспроможними суттєво збільшити пропозицію
екстреної ліквідності з трьох причин. А) Країни-розпорядники втрачають
базу їх подальшого формування. Б) Акумульовані кошти витрачаються
для підтримання вітчизняних фінансових гравців, охоплених кризовими
процесами. В) Країни в умовах невизначеності та нез’ясованих перспектив
щодо динаміки вартості активів обирають вичікувальну позицію,
внаслідок чого заощадження, акумульовані у фондах, не перетворюються
у попит на активи. В загальному можна зробити висновок, що активність
фондів суверенного багаства має такі самі ознаки проциклічності, як і у
випадку фінансової системи. Єдина відмінність у тому, що контрциклічні
ефекти можуть спрацювати у вигляді локальних фінансових криз, коли
фонди спроможні збільшити пропозицію екстреної ліквідності. У випадку
ж глобальних криз, на масштабні ресурси фондів розраховувати
433