Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

• нестабільність глобальних фінансових процесів. Зміни в поведінці
фондів або ж зміни фінансової ваги в розрізі фондів, чиї фінансові
стратегії відрізняються відповідно до функціонального призначення,
примножують нестабільність та невизначеність на ринках. Диверсифікація
щодо валют чи класу активів, або зміни у ставленні до ризику одразу
передаватимуться поточній ринковій волатильності;
• концентрація суверенного попиту на активи. Оскільки переважна
більшість країн-засновників фондів суверенного багатства мають у своєму
розпорядженні ще й найбільші валютні резерви, то відбувається
радикальна трансформація джерел попиту на активи. Суверенний попит
на них починає наздоганяти, а інколи випереджати приватний. Окрім того,
що це породжує проблему зміни меж між глобальним виміром
суспільного та приватного секторів з відповідними наслідками щодо
якості фінансового менеджменту активами й системними ризиками, які з
цього випливають, експансія суверенного попиту на активи залишається і
найімовірніше залишиться концентрованою. Поєднання в особі одних й
тих самих країн і розпорядників масштабними валютними резервами, і
фондами суверенного багатства загрожує глобальній фінансовій системі
значними ризиками щодо будь-яких змін у попиті та пропозиції. Як
наслідок, будь-які процеси корекції глобальних фінансових дисбалансів
дедалі більше ставатимуть залежними від характеру суверенного попиту
на активи. Навіть абстрагуючись від політичної складової проблеми
ризику застосування фінансового важеля в геополітичних питаннях,
неважко побачити, що концентрований характер суверенного попиту на
активи може заохочувати до глибоких спотворень у пропорціях сегментів
глобального фінансового ринку. Іншим виміром цього є те, що корекція
фінансових дисбалансів може просто “вислизувати” із зони дії чи навіть
досяжності інструментів макроекономічної політики, перетворившись на
екзогенний процес, акцентований стратегічними чи тактичними
міркуваннями розпорядників суверенних активів. У цьому випадку, навіть
не має принципового значення, чи це валютні резерви центральних банків,
чи фонди суверенного багатства, оскільки і те і друге у своїй експансії
спирається на дисбаланси як реалізовану можливість у даних глобальних
макрофінансових координатах.
428