Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

глобальному попиті на активи. Більше того, якщо за своєю природою
глобальні фінансові структури здійснюють трансформацію активів та
зобов’язань, тільки зі своїми власними, то фонди суверенного багатства
виступають тільки в ролі оферента ліквідності та джерела попиту на
активи. Особливо потрібно наголосити на тому, що такі фонди вже
виступили певними амортизаторами глобальних фінансових шоків.
Наприклад, тільки впродовж 2007 р. та початку 2008 р. фонди суверенного
багатства відіграла роль пропозиціонера екстреної ліквідності на суму у
понад 35 млрд. дол. США, тим самим суттєво підкріпивши
платоспроможність декількох провідних глобальних банків, що, однак, не
врятувало окремі з них від колапсу в умовах глобальної фінансової кризи.
Так, фонди суверенного багатства з Сінгапуру та Об’єднаних Арабських
Еміратів забезпечили свою присутність у капіталі Citigroup обсягом у 6
млрд. дол. США, з Сінгапуру, Кувейту та Південної Кореї – у Merrill
Lynch обсягом 14,1 та 8,4 млрд., з Сінгапуру – у UBS на суму у 18 млрд., з
Китаю – у Morgan Stanley обсягом у 9,4 млрд., з Катару – у Credit Suisse на
суму 2,85 млрд. дол. США. Незважаючи на те, що оголошення про
здійснення цих операцій скоріше погіршувало динаміку котирування
акцій цих банків, така пропозиція екстреної ліквідності розглядається як
стабілізаційний фактор, що запобіг обвалу ринку банківських
інструментів 463 .
Інший важливий наслідок зростаючого значення фондів суверенного
багатства – те, що за їхньою функціональною неоднорідністю
приховуються відмінні засади побудови фінансових стратегій. Наприклад,
стабілізаційні фонди зацікавлені у короткострокових ліквідних активах, а
фонди, які інкорпорують у своїй активності перерозподіл заощаджень на
користь майбутніх поколінь, схильні до довгострокових інструментів з
фіксованим доходом. Відповідно, окремі фонди взагалі не репрезентативні
з точки зору відповідності між функціональним призначенням та
фінансовою стратегією. Це позначається як на їхньому ставленні до
ризику, так і на тому, який клас активів ними обирається. Оскільки для
більшості фондів питання дії ефекту домашнього зміщення не стоїть,
ставлення до ризику та вибір класу активів проеціюються на глобальний
фінансовий ринок. З цього випливає, що зміни в розподілі фінансових
можливостей у розрізі фондів з різним функціональним призначенням та
зміни у ставленні до ризику та пріоритетності класу активів одразу може
позначатись на глобальній кон’юнктурі окремих сегментів фінансового
ринку. При чому такі зміни будуть прямо стосуватись щодо тих країн, які
463
Assessing Risks to Global Financial Stability // Global Financial Stability Report. IMF. – Wash. (D.C.):IMF, 2008. –
Chapter I. – Р. 21–22.
425