Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

не були адитивними щодо попиту. Неможливість вплинути на екзогенний
параметр – золото – штовхало країни тільки в одному напрямку – відходу
від базування монетарної політики на такому параметрі. Але спорадичні
повернення до нього випливали з міркувань збереження контролю за
інфляцією. Ситуація 2000-х років свідчить, що відсутність жодних
екзогенних рестрикцій щодо динаміки монетарних активів призводить до
того, що експансія резервів уможливлюється тільки в умовах наявності
дефіцитної позиції, яка протистоїть профіцитній позиції, що є джерелом
збільшення резервів. Звідси їх конкурентне нагромадження розкручує
спіраль дисбалансів, внаслідок чого вони перетворюються на дзеркальне
відображення нереалізованих диференціалів валютних курсів. Те, що
дисбаланси не коригуються, а платіжні контр-позиції перетворюються на
адитивні є наслідком трансформації глобальної фінансової системи. З цих
міркувань, якими би не були мотиви нагромадження резервів, їх реалізація
була би неможлива без тих змін, які призвели до появи надмірно
ліквідного глобального макрофінансового середовища, а криза
ліквідності, відповідно, запускає в дію протилежний процес. Останній не
виключає, що це не більше, ніж циклічний епізод, тобто після завершення
глобальної фінансової кризи принцип гіпертрофії резервів може стати ще
актуальнішим, якщо не вдатися до глобальних монетарних реформ.
Фонди суверенного багатства в системі глобальних фінансових
дисбалансів
У сучасній глобальній фінансовій системі з’явився новий агресивний
компонент, який відображає наростаючі можливості у сфері інвестування
окремих країн – фонди суверенного багатства (від англ. – sovereign wealth
fund). Поява цієї категорії інвесторів відобразила широкий комплекс
намірів у сфері економічної політики в умовах, коли створюються
фундаментальні передумови для небажаності чи неможливості поточного
споживання чи інвестування значних коштів, які утворюються внаслідок
надлишку бюджету та профіциту платіжного балансу. Якщо перші фонди
суверенного багатства виникли у 1950-х роках (у 1953 р. було створено
Кувейтську інвестиційну адміністрацію, яка почала акумуляцію
надходжень від продажу нафти ще до того часу, як Кувейт здобув
незалежність від Великої Британії; у 1956 р. так само ще за часів
британської адміністрації на Кірібаті було створено Резервний фонд з
вирівнювання надходжень (від продажу фосфатів)), то перша хвиля їх
421