Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

підґрунтя. Вперте небажання багатьох країн дозволити номінальну
корекцію курсу вказує на те, що нагромадження резервів стає
конкурентним. Якщо у 1930-х роках міжнародна економіка зіткнулась з
феноменом конкурентних девальвацій, то сучасна глобальна – з
феноменом конкурентної акумуляції центробанками резервних активів. З
точки зору глобальної конкурентоспроможності це є одним і тим самим.
Перемога у конкурентній грі дістається тому, хто має найбільше резервів
для подальшого їх нагромадження із відносно нижчими втратами від
цього 457 . Дефляційне десятиліття в Японії та надлишок робочої сили в
Китаї свідчить, що саме в них є найбільший потенціал для подальшого
нагромадження резервів, порівняно з іншими, у тому числі азійськими
країнами. Природно, що ці країни і нагромадили найбільші резерви у світі.
Конкурентне нагромадження резервів стає свідченням того, що
збереження експортної конкурентоспроможності в глобальних масштабах
перетворюється на рефлективний процес. Так, валютні кризи та девальвації
створили стимули для зростання експорту. За цим пішла тенденція до
форсування нагромадження резервів із відривом азійських країн. Це
створило стимули для домінування азійських експортерів у світі, і коли усі
учасники глобальної економіки (окрім розвинутих країн) зіткнулись з цією
проблемою, то вирішили вчинити аналогічно, тягнучи за собою відповідь –
намагання країн Азії зберегти конкурентні позиції. В таких умовах
конкурентна гра обов’язково повинна мати фінал. Розрив у темпах
нагромадження резервів у розрізі регіонів свідчить про те, що азійські
країни мають величезні шанси стати переможцями у цій грі (саме грі).
Виникнення ідеології монетарної конкуренції як наслідку
розкручування спіралі змін у станах глобальної економіки, що
викликаються нагромадженням резервів, вимагає еволюційного
структурування мотивів гіпертрофії резервів. З іншого боку, в багатьох
випадках загалом у світі простежується наявність усіх мотивів одразу.
Поєднання еволюції мотивів з етимологією самих мотивів дає змогу
наблизитись до концептуальної єдності процесу гіпертрофії глобальних
резервів та порівняти досвід 1990-х з 2000-ними роками (рис. 6.18.).
457
Aizenman J. Large Hoarding of International Reserves and the Emerging Global Economic Architecture // NBER
Working Paper. – 2007. – № 13277. – P. 1–19.
419