Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

відображає підсумковий результат дії шоків на економіку, зокрема умов
торгівлі, і перебуває в країнах з ринками, що виникають, в оберненій
лінійній залежності із обома згадуваними показниками. Але щільність
оберненого зв’язку у випадку масштабів фінансового ринку є суттєво
вищою і статистично значимою, на відміну від випадку валютних резервів.
Виявлені залежності вказують на те, що якщо нагромадження
резервів і призводить до прискорення економічного зростання за логікою
монетарного меркантилізму, то воно навряд чи стає дієвим
макроекономічним інструментом згладжування шоків. Фінансовий сектор
з цією місією може справитись краще. Звичайно, що тут варто говорити
про суттєві припущення. У випадку, коли фінансовий сектор не
розвинутий, у дію вступають закономірності, які описують логіку зв’язку
між резервами та компенсацією шоків, що узгоджується із аналізованими
позиціями з приводу ступеня розвитку фінансової системи та режиму
валютного курсу як чинників впливу на поведінку ВВП. Фінансова
глобалізація та трансформація фінансових систем практично в усіх
країнах з ринками, що виникають, закладає магістральний шлях у бік того,
що акценти в компенсації шоків повинні зміщуватись із валютних
резервів на фінансовий сектор. Завдяки цьому, спроби підміни
структурних реформ у фінансовому секторі нагромадженням резервів
задля перестрахування його вразливості є помилковою стратегією, яка у
довгостроковому періоді може призвести до втрати моменту розширення
діапазону плавання курсу та нагромадження фінансових дисбалансів із
прискоренням інфляції. На глобальному рівні ця закономірність може
означати погіршення зовнішніх ефектів розширення диференціалів
платіжних диспозицій, прогресуюче зростання цін на первинні ресурси та
загострення ризику різкої корекції глобальних дисбалансів. У таких
умовах тривале нагромадження резервів починає дедалі більше
визначатися тим, наскільки країни, де відбуваються ці процеси,
справляться з негативними наслідками переобтяження зовнішніми
монетарними активами в конкурентному режимі.
Конкурентне нагромадження резервів. Продовження
нагромадження резервів понад будь-які критерії адекватності та всупереч
зростанню витрат, пов’язаних з їх утриманням, вимагає перегляду
підходів до розуміння ситуації у глобальній економіці. Якщо однією з
відправних точок зростання резервів є монетарний меркантилізм, то
затягування цього процесу свідчить, що він перебазовується на інше
418