Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Згідно з цією моделлю (GCM-RA), зміщення кривої GCM1 до кривої GCM2 відображає зміну як фізичного, так і якісного стану глобального ринку капіталів. Тобто розширення ринку (яке передбачає збільшення його фізичного обсягу, але на цьому не обмежується) супроводжується зростанням його обігу та нагромадженням додаткових імперфекцій, що випливають із зростання кількості учасників ринку. Водночас, це призводить до переміщення рівноважного обсягу глобальних валютних резервів (або ж валютних резервів окремої країни) вправо, тобто відбувається зміщення рівноважного обсягу з точки RA1 до точки RA2, що віддзеркалює виникнення нового рівноважного стану за вищого обсягу валютних резервів. Водночас, збільшення валютних резервів призводить до зменшення ризику валютно-фінансових дестабілізацій, що відображається зсувом з точки RCC1 до точки RCC2. Ця модель дає змогу загалом по глобальній економіці пояснити тенденцію до збільшення обсягів зовнішніх активів центробанків. Попри те, що окремі випадки мають специфічні детермінанти і потребують спеціального аналізу, репрезентативність цієї моделі визначається емпіричними параметрами глобальної економіки. Попит на резерви з метою згладжування екзогенних шоків. Запропонований Р. Геллером підхід, згідно з яким валютні резерви є буфером, який пом’якшує негативні наслідки для економіки зміни в сальдо експорту та імпорту, знайшов більш розширене тлумачення в контексті дослідження зв’язків між поведінкою реального обмінного курсу, волатильністю економічного зростання та джерелами абсорбування зовнішніх шоків. Так, країни, що розвиваються, уособлюють поєднання залежності економічного зростання, флуктуацій у сфері продуктивності праці від коливань реального обмінного курсу. Також їм властива нерозвинута фінансова система, брак секторної диференціації та неглибокі фінансові ринки, які унеможливлюють диверсифікацію. Таке поєднання створило передумови для появи значних відмінностей між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються, з міркувань характеру пристосування до шоків. В останньому випадку, слабкі фінансові системи та відносні вигоди від фінансової інтеграції, обмежені тим, що вони починають спрацьовувати тільки за сильних інститутів та збалансованої фіскальної політики, не можуть взяти на себе місію абсорберів шоку. Її беруть на себе коливання реального обмінного курсу, флуктуації якого, 414
відповідно, негативно позначаються на економічному зростанні. Саме таку картину змальовують дослідження, в яких аналізується проблема поєднання розвитку фінансової системи, рівня розвитку країни та режиму валютного курсу 454 . В такому ж контексті розглядається функціональна роль валютних резервів. Якщо фінансова система недостатньо розвинута, щоб компенсувати екзогенні шоки, інтерналізуючи їх, то це повинні виконувати міжнародні резервні активи центральних банків. У цьому випадку, вони дозволяють зняти трансмісію шоків умов торгівлі на коливання реального обмінного курсу, згладжуючи і самі шоки, і негативні наслідки від різких змін останнього для поведінки реального ВВП. Наприклад, флуктуації умов торгівлі в країнах-експортерах природних ресурсах та в країнах Латинської Америки майже у 3 рази, а в країнах Азії у 2 рази вище, ніж у розвинутих країнах та в країнах, для яких характерна спеціалізація на експорті товарів з високим ступенем обробки. Абсолютно така ж закономірність властива і різниці у флуктуаціях реального обмінного курсу. З цього виходить, що шоки торгівлі прямо передаються коливанню реального обмінного курсу, а різниця в рівнях щодо розвинутих країн випливає з різниці в глибині розвитку фінансової системи, а в розрізі країн Латинської Америки та Азії – попитом на валютні резерви. В результаті, емпірична оцінка дає змогу побачити, що більш масштабні резерви пом’якшують вплив шоків умов торгівлі на коливання реального обмінного курсу 455 . Абстрагуючись від того, що відмінності в джерелах компенсації зовнішніх шоків (у випадку розвинутих країн – фінансові ринки, у випадку решти світу – валютні резерви) є одним з факторів розшарування глобального монетарного та фінансового простору 456 , потрібно визнати, що орієнтація на акумуляцію резервів як наслідок згладжування поведінки 454 Mody A., Rogoff K. Exchange Rate Regime Durability and Performance in Developing Countries Versus Advanced Economies // NBER Working Paper. – 2004. – № 10673. // www.nber.org.; Prasad E., Rogoff K., Wei Sh.-J., Ayhan Kose M. Financial Globalization, Growth and Volatility in Developing Counties // NBER Working Paper. – 2004. – № 10942. // www.nber.org.; Aghion Ph., Bacchetta Ph., Ranciere R., Rogoff K. Exchange Rate Volatility and Productivity Growth: The Role of Financial Development // // NBER Working Paper. – 2006. – № 12117. // www.nber.org. Основний висновок, який випливає з цих досліджень, – перехід на плаваючий курс стає оптимальним рішенням тоді, коли рівень розвитку фінансової системи достатній для того, щоби почати абсорбувати шоки. 455 Aizenman J., Riera-Crichton D. Real Exchange Rate and International Reserves in the Era of Growing Financial and Trade Integration // // NBER Working Paper. – 2006. – № 12363. // www.nber.org.; 456 Козюк В. В. Проблеми розшарування глобального монетарного та фінансового простору // Вісник НБУ. – 2007. – № 10. – С. 32–38. 415
- Page 363 and 364: Наявність такої фо
- Page 365 and 366: населення починає
- Page 367 and 368: Характер фінансово
- Page 369 and 370: Платіжний баланс т
- Page 371 and 372: Європи. Вони є єдин
- Page 373 and 374: Ситуація змінилась
- Page 375 and 376: Зрушення у кожен бі
- Page 377 and 378: криється у тривалі
- Page 379 and 380: Розподіл резервів
- Page 381 and 382: темпи зростання ре
- Page 383 and 384: (глобальний ефект в
- Page 385 and 386: кредитних ліній ек
- Page 387 and 388: Критерій Де Б’юфор
- Page 389 and 390: нафту приєднало до
- Page 391 and 392: Таке гіпершвидке н
- Page 393 and 394: завдяки підтриманн
- Page 395 and 396: З цього випливає, щ
- Page 397 and 398: Зростання резервів
- Page 399 and 400: заробітної плати, п
- Page 401 and 402: Втім, потрібно висл
- Page 403 and 404: середовищі створює
- Page 405 and 406: Іншим суттєвим асп
- Page 407 and 408: країн є свідченням
- Page 409 and 410: У результаті погли
- Page 411 and 412: виконуватись шляхо
- Page 413: Рис. 6.13. Модель GСM-RA.
- Page 417 and 418: Дисперсія ВВП Дисп
- Page 419 and 420: підґрунтя. Вперте н
- Page 421 and 422: не були адитивними
- Page 423 and 424: • умовні пенсійні
- Page 425 and 426: глобальному попиті
- Page 427 and 428: • брак транспарент
- Page 429 and 430: Таблиця 6.19. Фонди с
- Page 431 and 432: Це означає, що масш
- Page 433 and 434: заниження курсу, ве
- Page 435 and 436: періодом, а також д
- Page 437 and 438: глобальних фінансо
- Page 439 and 440: домінує вкладання
- Page 441 and 442: • фінансова глобал
- Page 443 and 444: хрестоматійною, де
- Page 445 and 446: сфері фінансових д
- Page 447 and 448: внаслідок яких дис
- Page 449 and 450: масштаб економік о
- Page 451 and 452: По-четверте, вищена
- Page 453 and 454: Як вже зазначалось
- Page 455 and 456: Зростання глобальн
- Page 457 and 458: • інші країни стик
- Page 459 and 460: Продовження табл. 6.
- Page 461 and 462: В умовах глобально
- Page 463 and 464: того, доларизація п
Згідно з цією моделлю (GCM-RA), зміщення кривої GCM1 до кривої<br />
GCM2 відображає зміну як фізичного, так і якісного стану глобального<br />
ринку капіталів. Тобто розширення ринку (яке передбачає збільшення<br />
його фізичного обсягу, але на цьому не обмежується) супроводжується<br />
зростанням його обігу та нагромадженням додаткових імперфекцій, що<br />
випливають із зростання кількості учасників ринку. Водночас, це<br />
призводить до переміщення рівноважного обсягу глобальних валютних<br />
резервів (або ж валютних резервів окремої країни) вправо, тобто<br />
відбувається зміщення рівноважного обсягу з точки RA1 до точки RA2, що<br />
віддзеркалює виникнення нового рівноважного стану за вищого обсягу<br />
валютних резервів. Водночас, збільшення валютних резервів призводить<br />
до зменшення ризику валютно-фінансових дестабілізацій, що<br />
відображається зсувом з точки RCC1 до точки RCC2.<br />
Ця модель дає змогу загалом по глобальній економіці пояснити<br />
тенденцію до збільшення обсягів зовнішніх активів центробанків. Попри<br />
те, що окремі випадки мають специфічні детермінанти і потребують<br />
спеціального аналізу, репрезентативність цієї моделі визначається<br />
емпіричними параметрами глобальної економіки.<br />
Попит на резерви з метою згладжування екзогенних шоків.<br />
Запропонований Р. Геллером підхід, згідно з яким валютні резерви є<br />
буфером, який пом’якшує негативні наслідки для економіки зміни в<br />
сальдо експорту та імпорту, знайшов більш розширене тлумачення в<br />
контексті дослідження зв’язків між поведінкою реального обмінного<br />
курсу, волатильністю економічного зростання та джерелами абсорбування<br />
зовнішніх шоків. Так, країни, що розвиваються, уособлюють поєднання<br />
залежності економічного зростання, флуктуацій у сфері продуктивності<br />
праці від коливань реального обмінного курсу. Також їм властива<br />
нерозвинута фінансова система, брак секторної диференціації та неглибокі<br />
фінансові ринки, які унеможливлюють диверсифікацію. Таке поєднання<br />
створило передумови для появи значних відмінностей між розвинутими<br />
країнами та країнами, що розвиваються, з міркувань характеру<br />
пристосування до шоків. В останньому випадку, слабкі фінансові системи<br />
та відносні вигоди від фінансової інтеграції, обмежені тим, що вони<br />
починають спрацьовувати тільки за сильних інститутів та збалансованої<br />
фіскальної політики, не можуть взяти на себе місію абсорберів шоку. Її<br />
беруть на себе коливання реального обмінного курсу, флуктуації якого,<br />
414
Change language