Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Такі позиції спиралися на доволі поширене уявлення про природу функціонування міжнародної валютної системи, коли межею можливого зростання резервів є внутрішня інфляція, а невідповідність внутрішніх та зовнішніх цілей монетарної політики призводить до значних втрат від стерилізації резервів, або ж факт стерилізації викликає сумніви в адекватності політики, заохочуючи спекулятивні настрої. Однак дефляційні наслідки глобалізації та спадаючий тренд інфляції у світі (до 2008 року) суттєво послабили пильність щодо інфляційних пересторог відносно експансії резервів. Завдяки цьому сприятливе глобальне інфляційне підґрунтя змінило рамкові умови нагромадження резервів. З іншого боку, ще на початку 2000-х років виявлення відриву зв’язку обсягів резервів від критеріїв адекватності (які також еволюціонують у бік обґрунтування їх більшого обсягу та багатофункціонального застосування) та перетворення їх на складовий елемент системи розкручування глобальних фінансових дисбалансів спонукало до концептуального перегляду місяця та ролі зовнішніх активів центробанків у сучасних глобальних умовах. Сьогодні сформувалися нові теоретичні підходи, в рамках яких робиться спроба пояснити поточну ситуацію. Вони не заперечують у чистому вигляді вихідні позиції аналізу резервів у категоріях попиту та пропозиції, однак констатують, що в сучасних умовах зростає інструментальна роль резервів у більш далекосяжній стратегії пристосування до актуальних глобальних викликів та загроз, що постійно оновлюються. Завдяки цьому, монетарний вимір нагромадження резервів розширюється і переноситься на більш широку концептуальну палітру. До таких нових поглядів можна віднести: • нагромадження резервів як відкладання структурних реформ; • запобігання ревальвації в умовах припливу капіталів; • монетарний меркантилізм; • фінансовий меркантилізм; • Бретон Вудс 2; • самострахування, або попереджувальний попит; • згладжування шоків (фінансових, продуктивності, умов торгівлі); • конкурентне нагромадження з метою збереження конкурентних переваг (дане бачення в англомовній літературі розглядається як конкурентне відгороджування з допомогою резервів (від англ. competitive hoarding)). 396
Зростання резервів та відкладання структурних реформ. Практично усі кризи періоду розвитку процесів глобалізації продемонстрували, що обвал валюти та глибокі проблеми у фінансовобанківському секторі є наслідком структурних перекосів. Експансивна макроекономічна політика є намаганням забезпечити економічне зростання чи перерозподільчий статус кво в умовах, коли глобальна конкуренція вимагає структурної та інституціональної трансформації. Це повною мірою стосується як реального, так і фінансового сектору. Переоцінка валют та переобтяженість зовнішніми боргами в умовах високої мобільності капіталів стають причинами виникнення кризи. Обвал валют після криз та сприятливе зовнішнє оточення дозволяють мобілізувати резерви завдяки стимулам для експортного зростання, що формує певну видимість покращення ситуації в довгостроковому періоді. Так, практично усі країни, які постраждали під час потрясінь кінця 1990-х років, зіткнулися з поєднанням швидкого економічного відновлення на тлі занижених валютних курсів. Підтримання їх на заниженому рівні дозволяє швидко нагромадити резерви 433 . У такий спосіб послаблюється залежність від міжнародних потоків капіталу, тиску з боку МВФ, а також запобігається суттєвому підвищенню реального обмінного валютного курсу, приймаючи до уваги, що це мало би відбуватись за умов збереження суттєвого інфляційного фону внаслідок відкладання реформ 434 . Існує й складніший підхід. У його рамках пояснюється ув’язка між структурною слабкістю економіки і попитом на резерви, відштовхуючись від того, що останні слугують своєрідною страховкою для країн, які здійснюють дорогі зовнішні запозичення. Причина, яка до цього їх підштовхує, – значні політико-економічні втрати при стягненні податків та нерозвинутий внутрішній фінансовий ринок. У такій ситуації зростання валютних резервів розв’язує принаймні декілька фіскальних проблем: уможливлює вихід на зовнішні ринки капіталів; завдяки монетизації економіки послаблює фіскальний тягар. Це створює ситуацію, коли основним завданням макроекономічної політики є створення можливостей 433 Rato de R. The IMF’s Medium-Term Strategy: New Priorities, New Directions. Remarks by R. de Rato Managing Director, International Monetaru Fund At the Aspen Institute, Rome, Italy, February 9, 2006 // IMF Speeches. – 2006. // www.imf.org. 434 Про те, що вибір стосовно швидкості структурних реформ є такою ж самою дилемою для оптимізаційної монетарної політики як вибір між інфляцією та безробіттям, є невід’ємним аспектом елементом макрополітики в умовах глобалізації див.: Wagner H. Implications of Globalization for Monetary Policy // IMF Working Paper. – 2001. – WP/01/184. – P. 1–62. 397
- Page 345 and 346: у 2004 - 501 млрд. та 28%,
- Page 347 and 348: 347 Продовження табл
- Page 349 and 350: Функціональний под
- Page 351 and 352: сприймається учасн
- Page 353 and 354: Таблиця 6.7. Диверси
- Page 355 and 356: глобальною економі
- Page 357 and 358: фінансові активи н
- Page 359 and 360: глобального ВВП у 19
- Page 361 and 362: Перегляд цих тради
- Page 363 and 364: Наявність такої фо
- Page 365 and 366: населення починає
- Page 367 and 368: Характер фінансово
- Page 369 and 370: Платіжний баланс т
- Page 371 and 372: Європи. Вони є єдин
- Page 373 and 374: Ситуація змінилась
- Page 375 and 376: Зрушення у кожен бі
- Page 377 and 378: криється у тривалі
- Page 379 and 380: Розподіл резервів
- Page 381 and 382: темпи зростання ре
- Page 383 and 384: (глобальний ефект в
- Page 385 and 386: кредитних ліній ек
- Page 387 and 388: Критерій Де Б’юфор
- Page 389 and 390: нафту приєднало до
- Page 391 and 392: Таке гіпершвидке н
- Page 393 and 394: завдяки підтриманн
- Page 395: З цього випливає, щ
- Page 399 and 400: заробітної плати, п
- Page 401 and 402: Втім, потрібно висл
- Page 403 and 404: середовищі створює
- Page 405 and 406: Іншим суттєвим асп
- Page 407 and 408: країн є свідченням
- Page 409 and 410: У результаті погли
- Page 411 and 412: виконуватись шляхо
- Page 413 and 414: Рис. 6.13. Модель GСM-RA.
- Page 415 and 416: відповідно, негати
- Page 417 and 418: Дисперсія ВВП Дисп
- Page 419 and 420: підґрунтя. Вперте н
- Page 421 and 422: не були адитивними
- Page 423 and 424: • умовні пенсійні
- Page 425 and 426: глобальному попиті
- Page 427 and 428: • брак транспарент
- Page 429 and 430: Таблиця 6.19. Фонди с
- Page 431 and 432: Це означає, що масш
- Page 433 and 434: заниження курсу, ве
- Page 435 and 436: періодом, а також д
- Page 437 and 438: глобальних фінансо
- Page 439 and 440: домінує вкладання
- Page 441 and 442: • фінансова глобал
- Page 443 and 444: хрестоматійною, де
- Page 445 and 446: сфері фінансових д
Такі позиції спиралися на доволі поширене уявлення про природу<br />
функціонування міжнародної валютної системи, коли межею можливого<br />
зростання резервів є внутрішня інфляція, а невідповідність внутрішніх та<br />
зовнішніх цілей монетарної політики призводить до значних втрат від<br />
стерилізації резервів, або ж факт стерилізації викликає сумніви в<br />
адекватності політики, заохочуючи спекулятивні настрої. Однак<br />
дефляційні наслідки глобалізації та спадаючий тренд інфляції у світі (до<br />
2008 року) суттєво послабили пильність щодо інфляційних пересторог<br />
відносно експансії резервів. Завдяки цьому сприятливе глобальне<br />
інфляційне підґрунтя змінило рамкові умови нагромадження резервів. З<br />
іншого боку, ще на початку 2000-х років виявлення відриву зв’язку<br />
обсягів резервів від критеріїв адекватності (які також еволюціонують у бік<br />
обґрунтування їх більшого обсягу та багатофункціонального<br />
застосування) та перетворення їх на складовий елемент системи<br />
розкручування глобальних фінансових дисбалансів спонукало до<br />
концептуального перегляду місяця та ролі зовнішніх активів центробанків<br />
у сучасних глобальних умовах.<br />
Сьогодні сформувалися нові теоретичні підходи, в рамках яких<br />
робиться спроба пояснити поточну ситуацію. Вони не заперечують у<br />
чистому вигляді вихідні позиції аналізу резервів у категоріях попиту та<br />
пропозиції, однак констатують, що в сучасних умовах зростає<br />
інструментальна роль резервів у більш далекосяжній стратегії<br />
пристосування до актуальних глобальних викликів та загроз, що постійно<br />
оновлюються. Завдяки цьому, монетарний вимір нагромадження резервів<br />
розширюється і переноситься на більш широку концептуальну палітру. До<br />
таких нових поглядів можна віднести:<br />
• нагромадження резервів як відкладання структурних реформ;<br />
• запобігання ревальвації в умовах припливу капіталів;<br />
• монетарний меркантилізм;<br />
• фінансовий меркантилізм;<br />
• Бретон Вудс 2;<br />
• самострахування, або попереджувальний попит;<br />
• згладжування шоків (фінансових, продуктивності, умов<br />
торгівлі);<br />
• конкурентне нагромадження з метою збереження конкурентних<br />
переваг (дане бачення в англомовній літературі розглядається як<br />
конкурентне відгороджування з допомогою резервів (від англ.<br />
competitive hoarding)).<br />
396
Change language