Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

(глобальний ефект витіснення 417 , рестриктивні ухили монетарних політик
розвинутих країн тощо), домашнє зміщення, значні ризики інвестицій в
активи країн, що розвиваються, слабкі центральні банки та непрозорі
фінансові системи створювали підґрунтя для того, щоб обмеження
доступу до зовнішнього фінансування в системі підтримання національної
макрофінансової стабільності визначалось якщо не як ключове, то
надзвичайно важливе. Висока конкуренція за приплив капіталів, зокрема
короткострокових, зумовлювала завищення сприйняття значення
валютних резервів як фактора граничного залучення зовнішнього
фінансування. Тому попит на резерви у цей період суттєво відрізняється
від ситуації, яка склалась після Азійської кризи, та в умовах прогресуючої
фінансової інтеграції, виникнення нових домінантних рис у глобальних
монетарних взаєминах. Глобальні платіжні позиції під впливом
наростаючої мобільності капіталів тільки почали виходити з обмежень, які
накладали коливання умов торгівлі (в розрізі стосунків “Північ-Південь”)
та сформовані ще з повоєнного періоду циклічні контрпозиції в рамках
тріади, тим самим формуючи обмежені джерела для експансії резервів.
Цей феномен є природним наслідком того, що факт зростання обсягів
резервних активів, тобто реалізації попиту на них, уможливлюється тільки
в контексті того, якими є глобальні тенденції у сфері формування
платіжних контрпозицій та мобільності капіталів. Усвідомлення того, що
різкі обмеження в доступі до ринку капіталів та труднощі із підтриманням
профіцитних платіжних балансів в умовах зовнішніх шоків, які мають
реальні наслідки для глобального попиту, спонукає до підсилення попиту
на резерви з метою перестрахування. Тобто усвідомлення ймовірності
настання ситуації, яка описується тут як другий випадок, каталізує процес,
позначений першим випадком. З цих міркувань система плаваючих
валютних курсів порівняно з іншими міжнародними монетарними
режимами (табл. 6.12.) не спроможна забезпечити відповідність між
теоретичною та практичною роллю резервних активів, опосередковано
підштовхуючи країни до системного перебування у нерівноважних
платіжних позиціях як передумов акумуляції резервів.
417 Наприклад, досвід суттєвої обумовленості високих глобальних процентних ставок значними фіскальними
дефіцитами початку 1990-х років становить істотний контраст із випадком низьких ставок та високих дефіцитів
у 2000-х. Саме від характеру глобальних монетарних взаємин залежить те, чи спрацьовуватиме механізм
глобального ефекту витіснення, а від так і можливості щодо доступу до зовнішнього фінансування. Відмінності
в позиціях можна побачити з джерел за відповідні періоди. Для порівняння див.: Haunter D., Kumar M. Fiscal
Policy and Interest Rates: How Sustainable Is The “New Economy”? // IMF Working Paper. – 2006. – WP/06/112. – P.
1 – 32. та Ford R., Laxton D. World Public Debt and Real Interest Rates // IMF Working Paper. – 1995. – WP/95/30. //
www.imf.org., Лэкстон Д. Внешние последствия государственного долга. Специальный выпуск Научноисследовательского
управления МВФ. – Б.м. – 1996. – 16 с.
383