Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
можна побачити і “сплющення” функції, що говорить про посилення<br />
тенденції до розшарування країн за рівнем інфляції, що, відповідно, не<br />
було досить атрибутивним явищем для попереднього періоду. Таке<br />
“сплющення” функції особливо прикметно виглядає, коли мова йде про<br />
маргінальні рівні інфляції. Тобто зросла кількість країн, ситуацію в яких<br />
можна назвати досягненням цінової стабільності (інфляція до 3%), а також<br />
зросла кількість країн із досвідом гіперінфляції. Це є відображенням того,<br />
що розвинуті країни розпочали здійснення політики мінімізації інфляції, а<br />
країни третього світу, втративши такі гальмуючі макрополітику механізми<br />
як фіксовані та прив’язані до золота валютні курси, опинились у стані<br />
неспроможності контролювати зростання цін. Саме на цей період припало<br />
розкручування спіралей гіперінфляції та реалізації макростабілізаційних<br />
програм в Латинській Америці та меншою мірою в Африці. Отже, у цьому<br />
періоді позитивні і негативні сторони зміщеної, але “сплющеної” кривої<br />
розподілу рівня інфляції у світі в розрізі розвинутих країн світу та країн,<br />
що розвиваються, стали оберненими, порівняно з попереднім періодом.<br />
Щодо періоду 1990–1999 рр., то тут, як видно з рис. 1.4.,<br />
спостерігаються якісно відмінні процеси. Функція розподілу знову-таки<br />
має яскраво виражене зміщення вліво, тобто у бік низько інфляційних<br />
діапазонів, однак спостерігається різке збільшення кількості країн з<br />
інфляцією в межах 3%. Крім цього, кількість країн із помірною інфляцією<br />
суттєво не зростає. Суттєвою відмінністю кривої розподілу в даному<br />
випадку є те, що вона найбільш вдало може бути апроксимована тільки<br />
функцією третього ступеня. Це пов’язано з тим, що порівняно з<br />
попередніми періодами суттєво збільшується кількість країн з<br />
гіперінфляційними епізодами. Таке явище можна пояснити тим, що саме<br />
на цей період розпочався процес постсоціалістичних трансформацій у<br />
країнах колишнього Радянського блоку, які у перші роки реформ<br />
практично усі (за винятком Угорщини) пережили сплески гіперінфляції.<br />
Кількість країн<br />
60<br />
50<br />
40<br />
30<br />
20<br />
10<br />
0<br />
Рис. 1.4. Розподіл країн за рівнем інфляції, 1990-1999 рр.<br />
до 3% від 3% до 8% від 8% до 20% від 20% до 40% від 40% до 100% понад 100%<br />
38