Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Ситуація змінилась після Другої світової війни в процесі
трансформації міжнародної валютної системи. З одного боку,
сформувалась залежність усієї системи міжнародної ліквідності від
макрополітики США та монетарного курсу останніх від попиту решти світу
на резервні активи. З іншого боку, така залежність опинилась у новому
системному ракурсі, коли стрімкий розвиток міжнародної торгівлі,
відновлення мобільності капіталів потребували міжнародного ліквідного
покриття, а макроекономічна політика потребувала достатньої гнучкості
для різного роду кейнсіанських маневрів задля досягнення цілей із
підтримання внутрішньої рівноваги та циклічного згладжування. На
другому аспекті потрібно особливо наголосити, оскільки ступінь розвитку
міжнародних трансакцій за часів золотого стандарту був вищий 412 . У
сукупності такі зміни породили проблему двох стадій розвитку інфляційної
ситуації за часів Бретон-вудської системи (дефляційний період: 1944–1962
рр.; інфляційний: 1962–1970 рр.), які співпадають у часі з характером
монетарної політики та загального вектора макроекономічного курсу США
і зростанням обсягів міжнародних трансакцій.
В останньому випадку, відновлення конвертованості валют у 1958 р.
в Європі та створення ринку євродоларів на початку 1960-х років зіграло
дуже суттєву роль у загостренні конфлікту між системними вимогами
міжнародного валютного устрою та можливостями фінансування
платіжних дисбалансів. Теоретично, функціонування МВФ та
централізована процедура зміни валютних паритетів не повинні були би
передбачати суттєвого зростання офіційного попиту на валютні резерви з
міркувань згладжування флуктуацій платіжного балансу. Потреба в
експансії міжнародної ліквідності мала би пристосовуватись до ринкових
потреб і концентруватись на мікрорівні. Однак зростаюче втягнення
економічних одиниць у міжнародні платіжні процеси починає впливати на
характер зв’язку між станом балансу банківської системи та балансом
центрального банку, а останній через динаміку зовнішніх активів почав
інтенсивніше ув’язуватись зі станом платіжного балансу 413 .
412 Детальніше аналіз цього представлений у: Козюк В. В. Монетарні проблеми функціонування глобальної
фінансової архітектури. – Тернопіль: Астон, 2005. – С. 45–83.
413 Опосередкованим аргументом на користь цього є дослідження Р. МакКіннона, який показав, що
нестабільність зовнішнього попиту на доларові активи може дестабілізувати навіть внутрішню грошову
пропозиції ФРС. Див.: McKinnon R., An International Standard for Monetary Stabilization. – Wash. (D.C.): Institute
for International Economics, 1984.
373