Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Поточний<br />
рахунок, млрд.<br />
дол. США<br />
Рис. 6.5. Чисті приватні потоки капіталу та поточний рахунок за регіональними<br />
групами країн, що розвиваються, 1998-2007 рр.<br />
y = -0,516x + 43,112<br />
R2 300<br />
200<br />
100<br />
0<br />
= 0,0533<br />
-40 -20 -100 0<br />
-200<br />
20 40 60 80 100 120 140<br />
Чисті приватні потоки, млрд. дол. США<br />
Джерело: World Economic Outlook. – Wash. (D.C.): IMF., 2008. – Р.215–239.<br />
Відмінність між обома випадками полягає не тільки у статистичній<br />
значимості результатів, а, насамперед, у проявах двох аспектів взаємодії<br />
поточного рахунку та вивозу капіталу в сучасних умовах. Прямий зв’язок<br />
між поточним рахунком та вивозом капіталу (рис. 6.4.) демонструє аспект<br />
зростаючого попиту на закордонні активи внаслідок підвищення<br />
добробуту завдяки експортній орієнтації економічного зростання.<br />
Обернений зв’язок між поточним рахунком та чистими приватними<br />
потоками (рис. 6.5.) є проявом адаптивного аспекту. Країни намагаються<br />
підтримувати профіцит поточного рахунку, коли їхні чисті приватні<br />
потоки капіталу прямують до від’ємного значення. Відмінності у<br />
щільності зв’язку найімовірніше засвідчують, що перший аспект є більш<br />
істотний, ніж другий. Аналіз в розрізі регіонів дозволяє суттєво уточнити<br />
виявлену тенденцію (табл. 6.11.).<br />
Таблиця 6.11.<br />
Зв’язок між поточним рахунком та показниками експорту капіталу<br />
в розрізі регіонів світу, 1998–2008 рр.<br />
Поточний рахунок / вивіз Поточний рахунок / чисті<br />
капіталу<br />
приватні потоки капіталу<br />
Африка У = 0,8038х – 0,296; R 2 = 0,41 У = 1,1709х – 10,924; R 2 = 0,44<br />
ЦСЄ У = -2,0356х – 22,273; R 2 = 0,46 У = -0,6723х – 3,7254; R 2 = 0,83<br />
СНД У = 0,5228х + 27,89; R 2 = 0,73 У = 03793х + 52,974; R 2 = 0,03<br />
Азія У = 0,6916х – 8,2597; R 2 = 0,94 У = 0,7315х + 62,377; R 2 = 0,44<br />
Близький Схід У = 1,7338х + 13,652; R 2 = 0,91 У = -5,2287х + 123,02; R 2 = 0,24<br />
Латинська Америка У = 0,8904х – 46,751; R 2 = 0,43 У = -1,2692х + 19,301; R 2 = 0,44<br />
Обраховано на основі дизагрегації даних рис. 6.4. – 6.5.<br />
Статистичний аналіз зв’язків між цими параметрами (табл. 6.11.)<br />
дозволяє побачити, що навіть у розрізі регіонів вони загалом відповідають<br />
теоретичним припущенням за винятком країн Центрально-Східної<br />
370